5 грудня – це особливий день, коли весь світ вшановує та відзначає непересічні зусилля волонтерів. Команда Pro100Media з великим задоволенням долучається до цього свята, пишаючись нашими журналістами, які створюють матеріали про волонтерів. Їхні розповіді відображають невтомну працю, самовідданість та глибоке бажання допомагати іншим. Ми збираємо ці матеріали, щоб висловити подяку та визнання всім волонтерам, чиї безцінні зусилля змінюють світ до кращого. Дякуємо вам, волонтери, за вашу неймовірну роботу та велике серце!
- Журналіст з Краматорська Олександр Качура: “Той, хто побачив війну, ніколи не буде тим, ким був раніше”
З перших днів повномасштабного вторгнення росії журналіст та письменник з Краматорська Олександр Качура займається волонтерською діяльністю. Разом з іншими небайдужими мешканцями Донецької області він їздить місцями активних бойових дій, ризикуючи власним життям, щоб доставити українським військовим усе необхідне. Продовжує займатися він і письменницької діяльністю. Нещодавно в Угорщині відбулася презентація книги Олександра “Шмаття війни. Крим”, яку він написав спільно з угорською журналісткою Ільдіко Епер’єші.
Київський чемпіон з шашок – 10-річний Андрій Дяченко збирає кошти на потреби Збройних сил України, граючи з усіма охочими. Хлопчик з родиною живе в Дарницькому районі столиці, за два місяці йому вдалось зібрати 77 000 грн. Попри свій юний вік Андрій вже досвідчений гравець в шашки, він присвятив грі 6 років свого життя та має другий дорослий розряд. Також він є діючим чемпіоном Києва у своєму віці.
Патрік Джонс – продавець зброї, який у 34 роки залишив дружину та приїхав до Краматорська з Техасу, щоб допомагати з евакуацією з гарячих точок. За дев’ять місяців Патрік на власні очі побачив жахи Сєверодонецька, Лисичанська, Бахмута, Торського та інших міст, куди прийшла війна. Ми розпитали про його враження від ситуації в Україні.
Краматорського Діда Мороза вже давно впізнають і на блок-постах, і в гарячіших точках Донеччини. Миколай Саєнко з перших днів повномасштабного вторгнення намагається забезпечити жителів регіону найнеобхіднішим. Завдячуючи роботі його команди сотні дітей отримали допомогу.
Волонтерство та благодійність сьогодні як ніколи є актуальними. Волонтери — це звичайні люди, з чуйними серцями, які не проходять повз чужу біду, люди, котрі роблять свій внесок у захист України. Це волонтерська спілка “Поруч” та її засновниця: Русана, яка раніше не зіштовхувалися з благодійністю, але війна перевернула її життя. Команда волонтерів на 70% складається з переселенців з зони бойових дій або окупації.
Ансамбль української пісні “Бортничанка” при палаці культури “Дарниця” існує уже сім років і з початком війни він не припинив свою діяльність. Художнім керівником ансамблю є Олена Дмитренко, вона та інші учасники їздять з концертами на деокуповані села, київські шпиталі та співають про Україну та українську культуру.
Ідея об’єднатися задля допомоги бійцям ЗСУ належить Ірині Сидоренко, засновниці волонтерського руху «Краматорські бджілки», учасники якого плетуть маскувальні сітки для української армії. Серце кожної «бджілочки» радіє і пишається тим, що її праця комусь потрібна і комусь вона обов’язково врятувала життя.
Богдан Зуяков та Миколай Сидоров – члени Краматорського об’єднання волонтерів. Цих хлопців знають у Бахмуті, Часовому Яру, Авдіївці та інших найгарячіших точках Донеччини. Одразу після початку повномасштабного вторгнення обидва пішли до військкомату, але отримали відмову. Тоді вони вирішили боронити країну в інший спосіб – допомагаючи тим, хто постраждав від ворожої навали.
Владислав Гуртовий від початку повномасштабної війни і до повної окупації Лисичанська знаходився у рідному місті. Розвозив гуманітарну допомогу та евакуював людей. Зізнається, що досі дивується, що зміг виїхати звідти живим, бо російські війська постійно обстрілювали дорогу. Зараз хлопець живе у Дніпрі, де продовжує волонтерську діяльність.
Найголовніше та найцінніше для нас – діти. І щоби забезпечити їм здорове дитинство, волонтери влаштовують для них різні гуртки, аби вони могли відволіктися від зовнішніх незгод. У Києві проходить гурток з декупажу, де діти можуть повністю віддати себе фантазії та уяві.
Кирил Люков – волонтер. До початку повномасштабного вторгнення він мав власну справу у Києві. Однак через війну життя Кирила кардинально змінилось. Від початку бойових дій він долучився до Благодійного фонду та став допомагати нашим захисникам на Донеччині. Разом з ним «волонтерить» його кіт Геральд(Герич), який дуже сподобався українцям. Герич активно допомагає українським бійцям, про це Кирил Люков розповів журналістам Pro100 media.
Працювати на перемогу важливо не лише безпосередньо на фронті, а й у тилу. З початку повномасштабного вторгнення волонтери опікуються військовими та цивільними, забезпечують тих, хто на передовій, різноманітнішим харчуванням, якіснішим спорядженням, а головне – цінною технікою та автомобілями. Вони – місточок між спокійним життям глибокого тилу і вогневими рубежами на «нулі». І хоч у суспільстві досі побутує думка, що «чоловіча справа» – захищати країну зі зброєю, для багатьох чоловіків волонтерство стало реальною можливістю принести користь Україні й українському війську. Дмитро Завгородній з Краматорська до повномасштабного наступу Росії був діджеєм та артдиректором. Однак, наступ окупантів усе змінив. Хлопець тимчасово припинив творчий шлях та почав займатися волонтерством.
У Києві відбувся благодійний захід “Beauty mother`s day” для жінок із вразливих категорій. Свято краси та жіночності відбулося завдяки волонтерам благодійної організації “УКРАЇНСЬКІ СЕСТРИ ТА КІНДФРЕНДЛІ”, Благодійного фонду “ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ ІРПЕНЯ” та небайдужим підприємствам нашої країни.
18 травня, у День вишиванки, завдяки волонтерській акції «Народжені у вишиванках НЕПЕРЕМОЖНІ» понад тисяча сорочок поїхали у пологові будинки по всій Україні з Бережан, що на Тернопільщині. Такі набори для немовлят виготовили представники українського розмовного клубу “Файно” з Краматорська, які проводять цю акцію вже шостий рік поспіль. Журналісти “Pro100Media” поспілкувались з головою ГО “Український розмовний клуб “Файно” Оксаною Муравльовою яка розповіла нам багато цікавого як про саму акцію, так і про свій волонтерський шлях.
Українська письменниця Ганна Терянік відома своїми книжками про війну і діяльністю в Музеї АТО у Дніпрі. Вона господарка песиків-блогерів Кокса та Райтера, авторка дитячої книги «Пригоди песика Кокса» про дітей та собак. За допомогою цікавих оповідань та розповідей у соцмережах про песиків Ганна зараз збирає вже на четверту автівку для ЗСУ. Три попередні вже виконують свої бойові задачі та допомагають хлопцям на передовій.
Про волонтерську та письменницьку діяльність, а також про поповнення Музею АТО Ганна розповіла журналісту “Pro100Media”.
Маленький хлопчик Дяченко Андрій має велике серце волонтера і збирає кошти для ЗСУ своєю майстерністю грати в шашки. 24 травня у Києві з хлопцем зустрілися волонтери які передали йому прапор з подякою від бригади військових що воюють на бахмутському напрямку. Прапор хлопцю вручила волонтер Оксана Громова.
Петру Кашуварі 36 років. Він народився у місті Вроцлав. Протягом 20 років працював журналістом у провідних телеканалах, радіо та онлайн-медіа Польщі. З 2016 року Петр висвітлював події в Україні як воєнний кореспондент, а з березня 2022 року майже постійно знаходиться в країні, надаючи гуманітарну допомогу військовим й цивільному населенню.
Юлія Канзеба з Попасної є однією з таких людей. Війна для дівчини розпочалася ще у 2014. Тоді вона допомагала бійцям АТО всім необхідним, і з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну збирає донати для закриття потреб українських військових на фронті.
Благодійний фонд “Добрий рух” почав працювати в Краматорську майже від самого початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. За рік діяльність фонду розширилась, тепер окрім гуманітарної підтримки мешканців міста волонтери евакуюють населення з гарячих точок Донеччини, проводять різноманітні концерти для дітей та дорослих, допомагають правоохоронцям та лікарням, а також відкрили шелтер для переселенців, перетворившись на справжній всеукраїнський рух.
Журналістка PRO100MEDIA поспілкувалася з Дариною Паршиною, юною майстринею з Краматорська та дізналася як вона допомагає наближати Перемогу.
Через початок повномасштабної війни тисячі тварин залишились без даху над головою. Їх порятунок лежить на плечах волонтерів, що вивозять тварин і шукають їм нові домівки. Одна з них – зооволонтерка з Києва Марина Нємцева, яка зараз допомагає тваринам з Херсону. Її історію вивезення та долю тварин, які пережили бойові дії, читайте в матеріалі Pro100Media.
Війна ламає як долі, так і душі. Те, що ми бачили й продовжуємо бачити щодня, залишається в середині нас. Інколи його стає забагато. А інколи його вже більше ніж тебе… Журналістка «Pro100media» поспілкувалася з Галиною Тараненко, психологинею з Краматорська. Вона розповіла про те, як допомагала людям з окупованих територій та чому її навчила робота волонтером.
Головний лікар та власник ветеринарної клініки “Pride” з міста Дніпро Іван Васильєв долучився до порятунку тварин з Херсону, які опинилися у зоні підтоплення внаслідок теракту на Каховській ГЕС. Також Іван допомагає кінологічному підрозділу Національної Гвардії України та минулого року запустив ініціативу для ВПО з безплатним прийомом та медикаментами для тварин. Про це та багато іншого чоловік розповів журналісту “Pro100Media”.
У краматорки Ольги кожен день – День волонтера. Жінка любить тварин, знає їхні потреби та робить все, щоб вони були щасливими. Вона годує та опікується чотирилапими, шукає їм нові сім’ї. У власному будинку та дворі Ольга Паршина влаштувала невеличкий притулок та почала будувати вольєри, щоб приймати більшу кількість тваринок.
Волонтери благодійного фонду «Милосердя та здоров’я», які працюють на передовій, отримали від партнерів з Британії сучасний автомобіль. Це броньована автівка, яка допоможе перевозити ліки та медиків до населених пунктів Запорізької та Донецької областей з важким доступом.
Гостя “Pro100Media” краматорка Дар’я Баглай, яка розповіла як стала на шлях волонтера та про роботу фонду, в якому працює, зауважила чого не хватає волонтерському руху та поділилася де мріє відсвяткувати День Перемоги.
Напередодні Дня вишиванки разом з волонтеркою з Краматорська Сталиною Чубенко, Яніна долучилась до акції «Народжені у вишиванках НЕПЕРЕМОЖНІ», де жінки подарували новонародженим малюкам у Полтавському пологовому будинку та матусям Полтавського обласного перинатального центру вишиванки для немовлят. Про це та інші проєкти, у реалізації яких приймає участь Яніна, вона розповіла нашим журналістам.
Плетіння маскувальних сіток об’єднало жителів міста Добропілля і району навколо єдиної мети – Перемога. Наприкінці зими волонтерка Яна самотужки виготовляла сітки, потім приєднались рідні, а згодом і небайдужі добропільці.
«Це не притулок, це місце, де я можу рятувати тварин», – так зоозахисниця Дар’я Корх з Покровська, що на Донеччині, відповідає на запитання «PR100MEDIA» – чому вирішила створити притулок для чотирилапих-безхатьків. Свідомо волонтерка підбирала тих, кому найважче, тих, кого навряд чи, візьмуть у затишний будинок. Це тварини з вадами та травмами або старі. Наразі найстаршому собаці, серед тих про кого піклується Дар’я – десь 16-17 років.
Вони ще ходять до школи, але мають вже зовсім дорослі справи. Вони продають власноруч намалювані картини, влаштовують вуличні концерти або грають з перехожими у шашки. Маленькі волонтери роблять все аби допомогти військовим на фронті. Незважаючи на свій юний вік, вже збирають чималі суми для захисників.
Про українське волонтерство в наш час з захватом говорять у багатьох європейських країнах, називаючи його унікальним явищем. Розквіт волонтерства припав на час початку війни на Донбасі. Тоді цей рух об’єднав суспільство та дав поштовх для створення низки громадських організацій, готових взяти на себе розв’язання болючих проблем країни. В цей час розпочалася діяльність й жіночої ГО “Smarta”, засновницею та президенткою якої є краматорка Лілія Кісліцина.
На шляху до перемоги військові медики потребують не лише відваги, а й належного технічного оснащення. Так, волонтери благодійного фонду «Милосердя та здоров’я» та благодійної організації “BEforUkraine” передали військовим Грузинського національного легіону автівку швидкої допомоги. Вона повністю обладнана для надання першої невідкладної допомоги, вивезення поранених і хворих військових, та повсякденної роботи медиків.
До початку повномасштабного вторгнення краматорець Костянтин Чоста активно займався громадською діяльністю, розвитком студентства та мав великі плани на майбутнє. Велика війна змінила життя кожного, тому хлопець зосередився на волонтерській роботі. Навіть після вимушеної евакуації він допомагає переселенцям з Донеччини, а також продовжує свою роботу щодо покращення якості освіти в Україні. Про різні грані свого життя Костянтин розповів журналісту “Pro100Media”.
”Під час війни вкрай важливо пам’ятати про наших братів менших. Тих, хто стає для нас найкращим другом та підтримує без слів у найважчі часи”, – каже краматорець Олександр Кречун, який допомагає тваринам в рідному місті пережити війну.
Війна – це завжди людські страждання та горе. Але навіть у страшні часи є люди, які можуть підримати. На честь них благодійний фонд “Схід SOS”, який від початку повномасштабного вторгнення евакуює українців із зони бойових дій, відкрив у Києві фотовиставку. Її можна побачити у Галереї протестного мистецтва до 10 грудня.
Під час повномасштабного вторгнення кожен робить свій внесок у спільну справу: допомагає військовим донатами, піклується про переселенців, або підтримує український бізнес. А ось краматорка Вікторія Лазарчук кожен день створює для військових сітки на фронт, які допомагають замаскуватися від ворога і рятують нашим захисникам життя. Журналіст “Pro100Media” розпитав дівчину про її місію, щоденні потреби та плани на майбутнє.
