Сьогодні хочемо вас познайомити з лікарем функціональної діагностики – Писаренко Вікторією.
Широкомасштабне вторгнення росії обпалило своїм вогнем майже кожного, перевернувши життя й багатьох краматорців. Вікторія Писаренко, так само як і багато інших мешканців, була змушена переїхати в більш безпечне місце. Журналісти Pro100media поспілкувались з лікарем, щоб дізнатись, як вона адаптувалась до нового місця, чи знайшла відповідну підтримку та чи має намір повернутися назад до Краматорська.
Ким Ви хотіли стати, коли були дитиною?
“З дитинства хотіла бути лікарем, допомагати людям. Та і по сьогоднішній день не уявляю себе в іншій професії.”
Де Ви навчалися після школи? Це був свідомий вибір?
“Після закінчення ЗОШ №3, поступила до ЛДМУ, а коли Луганськ став ЛНР, то перевелася в ДНМУ і останній рік навчалася в ньому.”
Ваше перше місце роботи?
“Поки навчалася, працювала медсестрою в приймальному відділенні Луганської міської лікарні №4 та в аптеці. Після закінчення університету проходила інтернатуру по фтизіатрії в стаціонарному відділенні з лікування мультирезистентного туберкульозу в Краматорському обласному протитуберкульозному диспансері, де отримала безцінний досвід в діагностиці, профілактиці та лікуванні фтизіо-пульмонологічних пацієнтів. Після цього працювала лікарем-стажистом з функціональної діагностики у відділенні кардіо та рентгенваскулярної хірургії, м. Краматорськ – до отримання спеціалізації з функціональної діагностики. Це був мій перший досвід в діагностиці патології серця, ехокардіографії, інтерпретації холтерівського моніторування ЕКГ. В цьому відділенні я дуже полюбила функціональну діагностику, чим дуже завдячую керівнику відділення. Після цього працювала в міській лікарні №1 лікарем з функціональної діагностики, проводила ехокардіографічне обстеження, спірометрію, займалася інтерпретацією електрокардіограм. Перед війною отримала свою третю спеціальність – ультразвукова діагностика.”
У Вас був переломний момент, після якого ви остаточно вирішили виїхати із Краматорська?
“Переломний момент настав після прильоту ракети біля ЗОШ №35. І я вирішила вивезти сина в безпечніше місто, бо хвилювалася за його життя. Почала шукати можливість виїхати на захід України. Через волонтерів ми знайшли сім’ю, яка погодилася нас прийняти в м. Надвірна Івано-Франківської області. Там ми прожили два місяці, поки не знайшла роботу. Розіславши резюме влаштувалася в поліклініку м. Івано-Франківська, потім в обласну клінічну лікарню. Окрім цього, підробляла ще в трьох приватних центрах, таким чином обрала для себе постійне місце роботи в одному із закладів- приватному медичному центрі «Мед Еліт» м.Івано-Франківська, де працюю по теперішній час.”
Яке ставлення було до Вас, як до переселенця?
“Нас зустріли дуже гарно, надали все що було потрібно, це люди з великої літери, яким я буду завжди вдячна. Ми дружимо й досі.”
Існує думка, що наші лікарі кращі за західних, але устаткування в закордонних клініках набагато перевершує українське. Чи згодні Ви з цим?
“Не можу однозначно сказати. Тому що бачу в багатьох клініках України дуже якісне обладнання. Але звісно, якщо буде погане обладнання і спеціаліст-непрофесіонал, ми відповідно ніколи не знайдемо патологічний процес в пацієнта. Тому треба вчитися і робити більше, ніж ти можеш зробити. Наприклад, для себе поставила настанову: я маю щось нове пізнавати щодня, щоб не деградувати, бо в медицині постійно щось змінюється. Постійно читаю нові статті, клінічні настанови, дивлюся нові рекомендації щодо діагностики пацієнтів. Таким чином, коли кожен день щось пізнаєш, а таких днів 365 в році, відповідно отримуєш багато цінної інформації. Вчитися лікарю треба постійно!”
Яку роль відіграє успішно проведена функціональна діагностика серед усіх етапів лікування патологій серця?
“Однозначно провідну роль. На жаль, серед причин смертності серцево-судинна патологія займає перше місце. Тому я вважаю, щоб обрати тактику ведення пацієнта, призначити правильне лікування – неможливо без вчасної функціональної діагностики.”
Можна за якимись візуальними ознаками визначити, чи є якісь проблеми з серцем?
“Так, запідозрити можна. Загальний огляд пацієнта ще ніхто не відміняв. Коли пацієнт заходить в кабінет, ми маємо оцінити і колір шкіри, і її тургор, чи є набряки під очима та на нижніх кінцівках. Коли ведемо розмову вже починаємо розуміти, чи є задишка в стані спокою. І ще багато факторів. Багато інформації дає розмова з пацієнтом, збір його скарг, анамнез життя та захворювання.”
Перелічіть, що саме з медичного погляду, потрібно для здорової роботи серця?
“Здорове харчування, повноцінний сон, відсутність стресів, шкідливих звичок та фізичне навантаження. Такою профілактикою людина може сама підтримати здоровий стан свого серця. І взагалі доведено, інколи елементарно при корегуванні харчування у людини нормалізується тиск, обмін речовин, знижується холестерин.”
Що Ви завжди намагаєтеся донести пацієнту? Дайте, будь ласка, поради та рекомендації.
“Всім пацієнтам намагаюся пояснити , що за будь-якими симптомами завжди є причина. І для цього потрібна якісна діагностика. Знайдена причина захворювання-запорука успіху в лікуванні.”
Яку пораду ви можете надати людям, які мають намір евакуюватись, щодо їхньої тривоги та прийняття рішень?
“Людям, які планують евакуювати себе, своїх дітей – не боятися, пробувати, приймати рішення. На Заході України дуже багато доброзичливих та чуйних людей, які прийдуть на допомогу. Тим паче ми всі – українці. Якщо ми не будемо один одному допомагати, то ніхто не буде. Треба триматися разом.”
Пані Вікторія, про що Ви мрієте?
“Мрію про повернення у свій рідний дім. Краматорськ завжди був, є та й буде українським містом. Дуже сподіваюся, що скоро ми повернемося додому! Хочу побажати нашому рідному місту, терпіння та витримки…”
“Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.”
