Краматорка Тетяна Коссе разом з дітьми була змушена покинути рідне місто на початку повномасштабного вторгнення. Її салон краси “Еліта” довгий час не працював, але через деякий час жінка відновила бізнес у Краматорську. Зараз Тетяна працює в місті протягом тижня, а на вихідні їздить до дітей у Київ. Нещодавно вона взяла участь у проєкті “Супермама”, де на власному прикладі показала, що жінки в сучасних реаліях можуть поєднувати роботу, саморозвиток та виховання дітей.
Про роботу в Краматорську, участь у “Супермамі” та плани на майбутнє Тетяна розповіла журналісту “Pro100Media”.
Чому ви обрали професію барбера?
Я з 18 років в перукарській справі. Багато вчилася, підвищувала кваліфікацію. Та й взагалі мені подобається працювати з чоловіками. Я майстер-універсал, працювала багато років з жінками та чоловіками. Навчалася в Київському національному університеті культури та мистецтв за напрямом “перукарське мистецтво”. Почала роботу під час практики в навчальному закладі та продовжую займатися цим вже 16 років.
Як змінилося ваше життя під час повномасштабного вторгнення?
В Краматорську у мене власний салон. Коли дізналися про початок великої війни, роботу довелося призупинити. Звичайно, було важко.. Ми з дітьми спочатку виїхали до Німеччини, деякий час працювала там. Потім повернулися в Україну. Зараз діти живуть в Києві, а я працюю в Краматорську та їжджу до них на вихідні. Торік відновила бізнес в місті. Дуже складно, хочеться повернутися вже додому, але вважаю, що в столиці їм безпечніше, ніж на Донеччині. Вони навчаються, відвідують гуртки, а в Краматорську для розвитку дітей зараз майже нічого немає.
В Києві я також працювала, орендувала приміщення, але було важко сплачувати оренду, тому діяльність припинила. Поки я не працюю в столиці, але в планах є. Хочу відкрити свою Академію, де буду навчати нових майстрів. Взагалі до повномасштабного вторгнення я планувала відкрити її в Донецькій області, але все залежить від ситуації в регіоні. Це буде перша на Донеччині Академія, де зможуть вчитися місцеві спеціалісти, не виїжджаючи з області. Але якщо відкривати її не буде тут сенсу, буду намагатися зробити це в Києві.
Чому вирішили оселитися саме в Києві?
Тут є багато можливостей для розвитку дітей. Вони мають можливість повноцінно відвідувати школу, спілкуватися з однолітками. До того ж, на мою думку, Київ гарно захищене місто.
Чому ви вирішили відновити роботу в Краматорську?
Зараз в Краматорську живе багато переселенців з більш небезпечних населених пунктів Донецької області, які теж мають отримувати перукарські послуги. До того ж багато людей почали писати мені, бо хотіли навчатися в мене. Я вирішила приїхати одного разу в місто, щоб побачитися з чоловіком, який зараз перебуває у лавах прикордонників та спробувати позайматися з людьми. Потім мені почали писати ще більше людей, тому я подумала: “А чому б ні?”, і відновила бізнес. До того ж приміщення дуже довго стояло пустим.
Раніше я чергувала: тиждень працювала в Києві, тиждень – в Краматорську, але в рідному місті мені простіше з орендою, комунальними послугами. Та й взагалі простіше, тому що вдома. Дохід мені це приносить такий, як й у столиці, тому для мене пріоритетніше працювати в Краматорську.
Хто зараз ваші основні клієнти в Краматорську?
Чоловіки військові, бо жіночий майстер зараз не працює.
Де знаходиться салон та які послуги там можна отримати?
Наш салон “Еліта” знаходиться в центрі міста по вулиці Стуса, в районі “Молодіжки” та парку Ювілейний. Загалом чоловіки можуть отримати всі перукарські послуги: від стрижки до підрівнювання бороди. Також працюємо з дітьми та навчаємо нових майстрів.
Чи не страшно вам зараз працювати в Краматорську?
Зовсім ні, бо я вдома. Та й багато бізнесів повертаються в місто. А що робити? Виплати ВПО скасували, оренду квартири в Києві треба оплачувати. Загалом всі, хто переїхав, знають, що важко переселенцю жити в іншому місті.
Які взагалі настрої зараз у місцевих мешканців?
Позитивні, люди впевнені, що все буде Україна і все буде добре. Місто розвивається, живе, люди працюють, платять податки. Ми всі чекаємо на скорішу Перемогу.
Що зараз надихає вас на роботу?
Мене надихає, коли мої діти радісні повертаються з гуртків, а для цього потрібні гроші. Треба працювати, бо ніхто не знає, що буде завтра. Не дай Боже щось з чоловіком трапиться, що тоді робити? Мене мотивує те, що я можу працювати в рідному місті навіть під час війни та тішать думки, що врешті-решт ми повернемося додому.
Чому ви вирішили взяти участь у “Супермамі”?
Щоб показати на власному прикладі які у нас жінки. Я вважаю, що в сучасних реаліях в Україні жінки не мають опускати руки. Звичайно, я сподіваюся, що все буде добре, але можуть бути ситуації, що треба буде розраховувати лише на себе. Я вважаю, що моя історія може стати прикладом для багатьох мам. Я працюю, розвиваюсь та приділяю час дітям. Діти розуміють мене та підтримують.
Розкажіть, як проходив процес реєстрації на проєкт та зйомок?
Був кастинг, кожна з нас заповнювала анкету, а потім нам телефонували та запрошували на співбесіду. Після цього призначали дату зйомок. Все проходило в Києві, вдома у кожної учасниці. Знімальний день продовжувався 9 годин на кожну родину. Загалом це зайняло два тижні.
Що сподобалося вам на проєкті та що ні?
Мені подобався сам процес зйомок, знайомства з новими людьми та їхнім побутом. Цікаво було дізнатися як українські матусі виховують дітей та отримати досвід, який ми мали можливість перейняти одна в одній. Ще мені сподобалось, що було мало монтажу, не було ніякої награності, все показали так, як було насправді. Звичайно, все трохи скоректували та скоротили згідно з хронометражем програми, але все було природно, ніякої гри чи сценарію. Коли побачила випуск про мене, була приємно здивовано, що все показали настільки реалістично.
Що дав вам проєкт “Супермама”?
Багато підтримки від українців. Я перейшла на українську мову і мені інколи буває складно. В цьому мене дуже підтримали. Зараз багато моїх підписників у соцмережах питають про участь, виявляють зацікавленість до моєї історії. Мені дуже приємно.
Які відгуки ви отримуєте від підписників?
Багато хто пише, що я гарна мама, що насправді сильна жінка, тому можу вийти з кожної складної ситуації. Багато хто ставить питання як я виховувала сестру та взагалі питають про плани на майбутнє.
А які у вас плани?
Ми з чоловіком у вересні очікуємо на дитину. До народження я буду працювати, хочу ще спробувати проводити онлайн-навчання, можливо запустити канал на youtube. Хочу розвиватися в улюбленій справі.
Окрім відкриття Академії, в майбутньому мені б хотілося більше подорожувати з дітьми. Зараз я мало відпочиваю, мені хочеться подивитися Світ, хочеться взагалі більше мати часу на себе та рідних.
“Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.”
