Нульові та 2010-ті роки стали для Краматорська періодом змін, новацій та незабутніх подій, що поклали основу для майбутнього нашого міста. Кожна сторінка цих 20 років наповнена історіями, які формували обличчя сучасного Краматорська. Давайте разом зануримося у цей захопливий період, розкриваючи цікаві факти, деякі з яких можуть здивувати навіть самого досвідченого мешканця.
У 2000 році була побудована автомагістраль від мікрорайону Лазурний до бульвару Краматорський через балку Кутову.
За переписом 2001 року населення Краматорська становило 181,025 тис. Для порівняння: чисельність нашого міста станом на 1 січня 2022 становила 147 145 тис. людей.
У 2001 році театру «Бам-Бук» надано високе звання «Народний самодіяльний колектив». Історія театру розпочалася у 1998 році, коли у театральній студії юнаки та дівчата під керівництвом Миколи Метли, розпочали свою театральну діяльність з вивчення акторської майстерності.
За багато років у театру склався певний ритм роботи: 5 – 6 повнометражних спектаклів на рік та 15 мініатюр чи уривків зі спектаклів. Одна із прем’єр обов’язково проходила на великій сцені ДКіТ НКМЗ.
У січні 2003 року театр «Бам-Бук», бажаючи гідно зустріти 70-річчя від пуску Новокраматорського машинобудівного заводу, організував та провів перший в історії Краматорська фестиваль «Театральна легенда». На фестиваль приїхали 7 театральних колективів із Києва, Дніпропетровська, Маріуполя, Сєвєродонецька.
У 2001 році краматорський спортсмен Сергій Карякін перемагає у першості України серед шахістів до 14 років. Займає 2 місце у першості Європи серед юнаків. Перемагає у першості світу серед шахістів до 12 років. Зараз Карякін мешкає в Росії та не підтримує Україну.
У 2002 краматорський шахіст Руслан Пономарьов завоював титул чемпіона світу з шахів і став наймолодшим чемпіоном в історії шахів. З 2008-го Руслан живе на батьківщині дружини – в Іспанії, під Більбао, у них двоє дітей.
У 2003 Донбаська державна машинобудівна академія була нагороджена Почесною грамотою та знаком Кабінету Міністрів України, а за результатами досягнень у науково-технічній діяльності Академію у 2004 році було віднесено до вищої категорії вишів – групи «А» та включено до Державного реєстру наукових організацій, що забезпечуються підтримкою держави.
У 2003 році зареєстровано католицьку громаду Краматорська. Влада відмовилася співпрацювати з вірянами, тому ділянка під майбутній костел була придбана, але не виділена. 30 листопада 2008 року капличку освятив єпископ Мар’ян Бучек.
У 2004 році в межах Краматорська було створено регіональний ландшафтний парк “Краматорський” загальною площею 1738,82 гектара, що включає чотири унікальні зони.
Резерват “Біленьке” розміщений на схилах балки, що лежить на великих крейдяних формаціях, з відкритими скелями та куполоподібними висотами. Тут можна зустріти унікальну степову флору, що росте прямо на крейді.
У заповіднику “Пчолкінські скам’янілі дерева” росте кримська сосна, серед якої можна виявити скам’янілості дерев віком понад 200 мільйонів років з періоду кам’яновугільної ери.
Заповідна зона “Комишуваха” складається з лісів дуба, ясеня, клена, в’яза, і липи. Тут знаходяться густі лісові масиви у глибоких балках, де мешкають дикі звірі, такі як зайці, борсуки та лисиці. Територія включає Лебедине озеро і напівзруйнований будинок поміщика Бантишева на пагорбі поруч з озером, що є однією з найстаріших споруд регіону.
Заповідник “Білокузьминівський” являє собою геологічну пам’ятку природи зі скельними виступами верхньої крейди, розташованими серед степу.
У 2004 році Туристський клуб ДДМА, який був законсервований декілька років, поновив свою роботу. Через рік була відроджена секція гірників, яка здійснила похід на гору Говерла в Карпатах і поставила на вершині прапор ДДМА.
В цьому ж році на літню Олімпіаду до Афін їдуть краматорці – легкоатлетка Ольга Міщенко та борець Олексій Вакуленко.
У середині 2000-х на НКМЗ розпочалася «епоха Скударя» – директора, а пізніше – власника та президента підприємства. Його стиль управління багато хто оцінює як жорсткий і авторитарний, але протягом багатьох років Георгію Скударю вдавалося утримувати завод серед лідерів машинобудівної галузі України. До повномасштабного вторгнення продукція НКМЗ постачалася до 79 країн світу.
У 2005 році у ДДМА з’явилася власна символіка: герб, гімн, прапор. Була затверджена символіка факультетів.
У 2005 році режисера Оксана Байрак, яка у 2022 році підтримала російську агресію, знімала у Краматорську фрагменти двосерійного фільму ”Аврора”. Стрічка розповідає про дівчинку Аврору, яка пережила Чорнобильську катастрофу. Краматорськ “зіграв” у фільмі місто Прип’ять, розташоване неподалік Чорнобильської АЕС. У фільмі також знялося більше сотні краматорців, а для сцени евакуації був залучений практично весь автобусний парк. Сцени на атомній станції зняли біля пожежної частини Краматорська. Фільм став дуже популярним та навіть висувався від України на здобуття премії “Оскар” як найкраща іноземна стрічка.
У 2006 році ДДМА увійшла до складу 50 найкращих українських вишів, які розпочали експеримент із впровадження болонської системи навчання.
h
У 2008 році до 140-річчя міста підприємиця Тетяна Котова подарувала місту сертифікат, який стверджує, що зірці 8-ї величини, розташованої в сузір’ї Північної корони, присвоєно ім’я Краматорськ. На зірку можна подивитись навіть у бінокль у районі сузір’я Великої Ведмедиці, нижчою до лінії горизонту. Подарунок коштував підприємиці 435 євро.
24 вересня 2008 року було прийнято прапор та новий герб міста. Автори герба: Андрій Гречило та Володимир Коцаренко.
Опис:
“У синьому полі щита золота шестерня, в якій золоті силуети двох кауперів, заводської труби та домни; у золотому розділі три зелені кленові листи. Щит вписаний у декоративний картуш, увінчаний срібною міською короною. Під картушем встановлені навхрест срібні кирки та кайло блакитно-жовтою стрічкою із золотим написом “КРАМАТОРСЬК”.
У 2008 р. у Краматорську було 29 сільськогосподарських підприємств, у тому числі 20 фермерських, 7 колективних та 2 приватних.
У 2008 році викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря міста від усіх промислових джерел забруднення становили 9 тисяч тонн.
У 2009 році в Краматорську відбулися V З’їзд ливарників України та II Міжнародна науково-технічна конференція з ливарного виробництва. У з’їзді та конференції взяли участь 160 делегатів, 77 організацій та 40 міст восьми країн світу.
У 2010 році на частині площ КЗТЗ засновано завод Фурлендер з виробництва вітряних енергетичних установок. Через два роки на підприємстві зійшла з конвеєра перша вітроенергетична установка. Під час повномасштабного вторгнення завод було релоковано на Закарпаття.
У 2010 році почалося відродження ФК «Авангард» із залученням провідних гравців з інших футбольних клубів України.
У 2011 році вийшла книга про краматорський футбол Її автор – відомий краєзнавець Віталій Бабкін. З архівами, документами, приватними колекціями він працював 8 місяців, паралельно спілкування зі старожилами міста. Праця Бабкіна має назву «Краматорський футбол. Минуле, сьогодення та…» Вона присвячена 100-річчю Краматорського футболу. За словами автора, в його роботі згадується 1300 прізвищ краматорців, які мали відношення до розвитку міського футболу.
У 2011 починає свою роботу відкрита льодова ковзанка «КрамГлобалАрена». Пропрацювавши кілька сезонів ковзанка закрилася.
У сезоні 2012–2013 ФК “Авангард” вперше починає виступати в першій лізі України.
У 2013 двоє краматорців стали героями «Небесної Сотні». У протистоянні на Майдані загинули Іван Пантелєєв та Сергій Бондарєв.
З 12 квітня до 5 липня 2014 року Краматорськ знаходився під контролем бойовиків терористичної організації “Донецька народна республіка”. У ході боїв з окупантами було частково зруйновано цехи заводу Енергомашспецсталь та Краматорського заводу важкого верстатобудування, в результаті чого загинуло близько 50 осіб.
З 11 жовтня 2014 року Краматорськ став обласним центром Донецької області. Новопризначений голова обласної адміністрації Олександр Кіхтенко оголосив про перенесення органів обласної влади до міста. У листопаді того ж року в місті був розміщений Донецький апеляційний адміністративний суд.
10 лютого 2015 року місто зазнало російського обстрілу з реактивної системи залпового вогню БМ-30 “Смерч” з напрямку Горлівки. Унаслідок атаки загинуло 17 людей та було поранено 64. В аеропорту Краматорська, де розташовувався штаб антитерористичної операції, було поранено 32 військовослужбовці ЗСУ. Після обстрілу на вулицях Краматорська лишилося багато снарядів, які не розірвалися. Після цього президент України Петро Порошенко відвідав обстріляний Краматорськ.
17 квітня 2015 року на центральній площі міста було знесено пам’ятник Володимиру Леніну. Питання про демонтаж пам’ятника порушували одразу після звільнення Краматорська у 2014 році, але через декілька місяців його знесли учасники патріотичної ходи.
Багато років пам’ятник зберігався на території комунального підприємства “ДРУАС”, якому належав. 14 липня 2022 року Краматорська міська рада ухвалила рішення про продаж пам’ятника. Пізніше його купило ТОВ “Норд Стіл” з Лисичанська за 942 000 гривень.
У 2015 в Краматорську стало більше вищих навчальних закладів. До нашого міста переїхали НМУ і ДонНАБА, міста яких були окуповані військами РФ.
ДДМА виділила для них аудиторії для проведення навчального процесу і місця для проживання в гуртожитку № 3.
У 2015 році в нашому місті почала функціонувати освітня молодіжна платформа «ВІЛЬна ХАта», що була створена після проведення в місті волонтерського табору Будуємо Україну Разом. На “Вільсі” була своя бібліотека та музичне обладнання, а приміщення використовувати для освітніх та культурних подій, інтерв’ю-зустрічей і як галерею для виставки картин. Під час повномасштабного вторгнення частина команди молодіжної платформи працює в різних містах України.
У 2015 році ДДМА започаткувала спільний з військовими та патріотами міста проєкт «Наш дім». До його задач увійшло: надання психологічної підтримки проукраїнсько налаштованим верствам населення; об’єднання патріотично налаштованих представників різних соціальних груп для ефективної співпраці; переконання нейтрально налаштованих громадян у недоцільності підтримання ідей сепаратизму; покращення іміджу військовослужбовців ЗСУ серед місцевого населення.
Проєкт функціонував протягом усього періоду АТО та ООС.
У 2016 році, після повернення історичної назви, розпочалася реконструкція Саду Бернацького. У ході реконструкції було збудовано тротуари, велосипедні доріжки, волейбольний майданчик, мотузковий парк, дитячий майданчик, WorkOut майданчик, громадський туалет, стоянка. У вересні 2017 року відбулося урочисте відкриття Саду.
У 2016 в Краматорську ФК “Шахтар” вперше провів великий дитячий турнір. Проєкт “Давай, грай!” стартував у місті з ініціативи донецького “Шахтаря” та НКМЗ. Турнір вийшов масштабним проєктом: в ньому взяли участь 240 дітей. Змагання в трьох вікових категоріях пройшли на полі спорткомплексу “Блюмінг”, де хлопці постійно тренувалися протягом усього літа.
У 2016 році в Краматорську відкрили «Старе місто» – центр допомоги літнім людям, які переїхали з окупованих Росією територій. Тут для переселенців проводили зустрічі з представниками Пенсійного фонду та соціальних служб, допомагали людям із проблемами слуху і проходили різноманітні майстер-класи.
У 2017 світ побачив фільм “Рубіж реальності”. Стрічка режисера з Краматорська Михайла Бакузова у художній формі розповідає про події 10 лютого 2015 року, коли росіяни обстріляли наше місто із систем залпового вогню.
“Рубіж реальності” – це історія краматорця, колишнього бійця Французького легіону, який багато чого бачив на війні та має розлад психіки. Після тривалої терапії чоловіка збиралися виписувати із лікарні. Але після жорстокого обстрілу міста військовий побачив із вікна разючі кадри та не може зрозуміти: він бачить марево чи це відбувається насправді. Головну роль у фільмі виконав артист краматорського Народного театру Бам-Бук Андрій Таран. Загалом у фільмуванні стрічки було залучено близько п’ятнадцяти людей. Попри малу восьмихвилинну тривалість фільму та відсутність бюджету, режисеру та його команді вдалось розкрити непросту тему межі свідомості між мирним життям та життям у воєнний час.
Також у 2017 краматорець Дмитро Кононов зняв свій авторський короткий метр під назвою «ЧайлдХуд». У своєму фільмі режисер спробував показати причини дитячої жорстокості та донести до батьків, що саме від їхніх особистих прикладів залежатиме, якими виростуть діти. Показуючи день з життя двох хлопчаків, режисер не побоявся продемонструвати кров, сцени жорстокості, вживання спиртних напоїв, куріння, а також ненормативну лексику у дитячих діалогах. Основна ідея картини – показати, що дітям потрібні позитивні приклади та що дітей не можна залишати на самоті.
У 2017 році Краматорськ вперше прийняв фінал Кубка Донецької області з футболу У Краматорську на стадіоні “Прапор” (тоді – “Авангард”) вперше відбувся фінал Кубка Донецької області з футболу. Його учасниками стали команди, які жодного разу не вигравали цей трофей: «Шахтар» із Родинського та «Сапфір» із Краматорська. Для краматорців це був перший Кубок Донецької області з футболу в історії. Гравців краматорського “Сапфіру” тоді нагородили срібними медалями.
У 2017 році Краматорськ доєднався до національної акції одночасного виконання колядки “Нова радість стала”, яку проводилась в рамках фестивалю “Вертеп-фест 2017”. У Краматорську, Харкові та Львові колядку перед будівлею залізничного вокзалу виконали 200 студентів Української Академії Лідерства.
Головна площа Краматорську у 2018 році за підтримки депутатського корпусу і Донецької ОДА пройшла глобальну реконструкцію за 4 місяці й перетворилася в новий сучасний об’єкт з одним з найбільших сухих фонтанів в Україні.
Однією з найяскравіших подій останніх років стало святкування 150-річчя міста у 2018 році. У довгоочікуваний день городяни вперше побачили оновлену площу Миру, де їх порадували краєзнавча фотовиставка, мистецька галерея, студентське вітання та яскравий святковий концерт.
Нагадаємо, що інші цікаві факти про історичний розвиток Краматорська можна прочитати за посиланнями:
Час змін та розвитку: цікаві та невідомі факти про Краматорськ 1950-х років
Краматорськ у ритмі шістдесятих: цікаві факти про життя нашого міста
Забудова, винаходи та творчість: цікаві факти про життя Краматорська у 1970-1980-ті роки
Як змінювався Краматорськ у 1990-х: цікаві факти про розвиток нашого міста
