Час змін та розвитку: цікаві та невідомі факти про Краматорськ 1950-х років

У 1950-х роках Краматорськ, місто з цікавою історією та багатим промисловим спадком, переживав часи значних перетворень. Це був період, коли промисловість міста активно розвивалася, а разом з нею зростали й міські спільноти.

Сьогодні ми пропонуємо вам зануритися в атмосферу Краматорська 1950-х та за допомогою коротких фактів про наше місто відкрити нові грані історії, які, можливо, залишилися для вас непоміченими.

У Краматорську створили одну із центральних вулиць – проспект Миру

На початку 1950-х у Соцгороді створюється центральна магістраль – сучасний проспект Миру. Він забудовується багатоповерховими будинками. У листопаді 1952 року на проспекті закінчено спорудження першого 60 квартирного комфортабельного будинку з ванною, водопроводом, паровим опаленням.

Площа Миру, 1950-ті роки. Фото: Семен Широчин

Краматорськ активно знімали у фільмах

Наше місто в 1950-х користувалося увагою режисерів. У липні 1952 року на НКМЗ спеціально приїхала група Української студії документальних фільмів і розпочала зйомку нового короткометражного документального фільму «Завод заводів».

У 1952 році вийшов короткометражний фільм «Новокраматорці» про творців унікальних гідротурбін та крокуючих екскаваторів. У картині також показали, як проводять своє дозвілля машинобудівники підприємства.

Крім того, у 50-х про наше місто зняли фільм «Коли починається юність», про життя молодих робітників-машинобудівників.

У 1959 році вийшов документальний фільм про завод  НКМЗ «Чверть століття потому». Тоді ж випустили фільм “Будівельники” до Дня будівельника. Це захопливий репортаж про колектив працівників НКМЗ.

Про інші фільми, які знімали в нашому місті, читайте за посиланням

Площа Борзенко в Краматорську. Фото: Фелікс Кочержинський

На честь нашого міста назвали рефрижератор

У 1958 році в Ленінграді був спущений на воду рефрижератор, названий «Краматорськ». Довжина його – 103,9 метра, ширина – 16,8 метра, водотоннажність – 10,250 тонн.

У 1959 році в радгоспі «Ясногорівка» до 50% усіх зернових склала кукурудза

Краматорськ теж піддався впливу “кукурудзяної епопеї” тодішнього глави СРСР Микити Хрущова. Тоді головною сільськогосподарською культурою країни була саме кукурудза. Ця тенденція не оминає наше місто, де злакову рослину вирощували у незначній кількості, тому з 85 гектарів її посів розширився до 600.

У міських газетах  з’являлися рецепти з кукурудзяного борошна. А у «Краматорській правді» навіть критикували працівників громадського харчування за те, що вони мало готують страв із кукурудзи. Наголошували, що з неї можна готувати ті ж вироби, що й з манної каші.

Стартував поїзд Краматорськ – Брусине

20 червня 1954 року вирушив у перший рейс поїзд Краматорськ – Брусине. Він курсував у неділю.

Крім того, в 1956 широко розгорнулися роботи з будівництва нової трамвайної лінії, яка зв’яже селища Новий Світ та Веселий.

У Краматорську почали будувати ДКіТ НКМЗ

У 1956 році розпочато роботи зі спорудження Палацу культури для новокраматорських машинобудівників з театром, басейном для плавання та іншими приміщеннями.

Вид з вул. Шкадінова на будівництво ДКіТ НКМЗ. Фото з відкритих джерел

Працівники НКМЗ написали книгу про Краматорськ

У 1954 році на поличках книгарень з’явилася нова книга «Механічна обробка металів». У ній були описані нові високопродуктивні інструменти, пристрої та методи обробки, впроваджені на НКМЗ. Авторами книги були працівники заводу.

Також у 1958 році державне видавництво образотворчого мистецтва та музичної літератури УРСР випустило ілюстровану брошуру «Краматорськ». У брошурі автори навели цікаві дані, що характеризували високі темпи міського будівництва, активну участь краматорців у індустріалізації країни, розвиток народної освіти та культури у місті.

Краматорськ був містом садів

Садівники-аматори СКМЗ у 1955 році висадили колективний виноградник на площі 5 га. Раніше колективний садок на площі 15 гектарів посадили коксохіміки. Таким чином на 1955 рік у Краматорську площа, яку займали сади, ягідники та виноградники, дорівнювала майже двом тисячам гектарів. Станом на 1959 рік біля міста розташовувалися великі масиви садів і ягідників загальною площею понад 900 га.

Актори-краматорці підкорюють кіномайданчики

1958 року виходить фільм Івана Пир’єва «Ідіот», який стає популярним. У фільмі одну з головних ролей, купця Рогожина, виконав краматорець Леонід Пархоменко.

Леонід Пархоменко ( справа) в ролі Рогожина

У 1950-х Пархоменко також знімався у картинах: «Про це не можна забувати», «Дорога», «Вільниця», «Полюшко-поле», «Павло Корчагін», «Іван Франко», «Двобій», «Неповторна весна», «Поема про море», «Ходіння по муках».

Стартує кар’єра і ще одного нашого земляка – Леоніда Бикова, який зіграв культові ролі у фільмах «Доля Марини», «Приборкувачка тигрів» та «Максим Перепилиця».

Леонід Биков в ролі Петра Мокіна в фільмі «Приборкувачка тигрів»

Звання кіноактриси також здобула наша землячка Майя Булгакова, яка є виконавицею однієї з ролей у фільмі «Вільниця».

Сталевар з Краматорська став найкращим спеціалістом області

Краматорець Микола Єфименко у 1955 році зварив сто плавок за швидкісним графіком і став найкращим сталеваром Донецької (тоді – Сталінської) області. До цього часу металург КМЗ ім. Куйбишева видав тисячу тонн сталі поза планом.

У Краматорську активно боролися зі стилягами

Субкультура стиляг, які у 1950-х були неформальним молодіжним рухом, була своєрідним стихійним протестом проти прийнятих у радянському суспільстві стереотипів поведінки, а також проти одноманітності у стилі одягу. Імідж стиляг активно висміювався у пресі нашого міста. Так, у «Краматорській правді» навіть був опублікований вірш «Стиляга»:

“Где ты добыл костюмне знаю,

Но знаю хорошо, что в нем

Идешь ты гордым попугаем

Во всем сиянии цветном.

Ты от любви всегда свободен,

 Танцуешь стильно модный «фокс».

На голове, тарзаньей вроде,

 Копна нестриженых волос.

Вперед шагами пятилетки

По жизни сверстники идут,

Что ты им скажешь, зяблик в клетке,

Когда к ответу призовут?”

У Краматорську з’явилося «дерево миру»

У 1957 році між Соцмістом та селищем Новий Світ розпочали будівництво парку. Перше дерево, висаджене у ньому, назвали «деревом миру».

У Краматорську пройшов сеанс одночасної гри у шахи на 13 дошках

Інженера заводу НКМЗ Георгія Фоміна визнано найкращим шахістом міста. У 1954 році в парку ім. Пушкіна (зараз – Фемелі парк) Георгій Фомін дав сеанс одночасної гри на 13 дошках. Він виграв 9 партій, одну звів унічию і лише три партії програв.

У Краматорську стартував багатоденний велопробіг

У 1959 році на честь 25-річчя НКМЗ стартував багатоденний велопробіг «Краматорськ-Москва-Краматорськ». У ньому брали участь найкращі велосипедисти міста. Весь шлях, завдовжки близько 1000 кілометрів, велосипедисти пройшли за 4 дні.

У Краматорську запрацювала ретрансляційна вежа

1959 року в Краматорську вступила в експлуатацію ретрансляційна вежа. Вона забезпечила гарний прийом телевізійних передач з Донецька та Харкова. Монтажники нашого міста повністю зібрали вежу до її встановлення. Потім за допомогою різних пристроїв 76-метрова вежа з антеною була встановлена на фундамент.

Краматорськ – перше місто Донецької області, де почали продавати товари в кредит

Тільки з жовтня 1959 року до 1 січня 1960 продали різні категорії товарів на суму близько 5 мільйонів рублів. Процентні ставки по споживчому кредиту не перевищували в ті роки два відсотки, а кредитні виплати вираховувалися із заробітної плати, що створювало комфортні умови для тих, хто брав кредити.

Краматорськ було газифіковано

У 1958 році на сесії міської Ради депутатів було поставлено питання про газифікацію нашого міста. До підведення магістрального газопроводу було вирішено розпочати встановлення печей, що працюють на балонах. У місто завели перші 50 газових печей та 150 балонів, які заряджали газом у Новочеркаську. Слюсарі коксохімічного заводу пройшли підготовку у Києві з експлуатації газового обладнання.

Пізніше почалося встановлення перших газових печей у квартирах. Газові установки почали виготовляти на машинобудівних підприємствах Краматорська. У 1959 році емалевий цех міськпромкомбінату почав випускати деталі для газових плит.

Краматорці взяли участь у будівництві каналу Північний Донець – Донбас

Донеччина не має великих річок, тому для забезпечення промисловості області було побудовано канал від річки Північний Донець. Будівництво каналу розпочалося у 1955 та тривало до 1958 року. Краматорські будівельники взяли участь у будівництві цієї важливої водної магістралі.

Будівництво насосної станції першого підйому каналу Північний Донець – Донбас. Фото з журналу «Будівництво та архітектура», №6, 1957 р.
Значок «За участь у спорудженні каналу Північний Донець – Донбас»

Краматорський державний розплідник був нагороджений Малою бронзовою медаллю

Розплідник зробив великий внесок у розвиток садівництва на Донбасі, прикрасу населених пунктів області декоративними деревами. У 1956 році розплідник був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки через те, що його колектив виростив 20,6 тисячі саджанців на кожному гектарі при плані 17 тисяч.

У Краматорську створили виноробний цех, цех овочевих консервів, молокозавод та консервний завод

У Краматорську у 1955 збудували молочний завод. Він переробляв 25 тонн молока на добу. Широким попитом у споживачів користувалася домашня сметана, виготовлена з вищого ґатунку вершків, молока та білкових речовин з застосуванням чистих культур молочнокислих бактерій. Освоєно випуск ряжанки, молочного цукру, казеїну.

Того ж року у місті створили виноробний цех, де виготовляли до 60 тисяч пляшок виноградного та плодоягідного вина, а також ситро та хлібний квас.

Роком пізніше першу продукцію видав цех овочевих консервів міськхарчкомбінату. За сезон підприємство випускало один мільйон банок овочевих консервів, виробляло томатні соки та пюре.

Крім того, у 1956 році пущений в експлуатацію консервний завод. Технічна потужність заводу – один мільйон банок на рік. Це маринади, фарширований перець, томат-пюре та томат-паста, томатний сік, ікра кабачкова, капуста, морква та буряк у маринаді, консерви-вермішелі та рису з м’ясом, а пізніше салат осінній, перець маринований, консервовані огірки та помідори.

 Марки «СКМЗ» та «НКМЗ» стали відомими по всій країні.

Краматорці у 1950-х оснащували народне господарство країни унікальними прокатними станами, потужними шахтними підіймачами, гігантськими кувальними, гусеничними та крокуючими екскаваторами, підіймально-транспортним обладнанням та багатьма іншими машинами та обладнанням.

Ось деякі з таких винаходів:

У 1956 році на СКМЗ вперше виготовлено нову машину згортки. Вона призначена для згортки тонкої сталевої смуги у рулони вагою до 1500 кілограмів.

У 1957 в мартенівському цеху НКМЗ закінчено спорудження найпотужнішої в СРСР камери для вакуумного розливання стали місткістю 200 тонн.

У 1958 році на СКМЗ спроєктовано та виготовлено перший у країні високопродуктивний роликозгинальний агрегат. Він призначений для отримання профільного металу різної форми, що не потребує додаткової обробки. Метал обробляється у холодному стані.

У тому ж році виготовлено підіймальну машину нового типу для доставки вугілля із шахт глибиною більше одного кілометра. Вона має чотири сталеві канати замість одного і може в один прийом підіймати 20 тонн вугілля – удвічі більше, ніж найпотужніша машина, що застосовується на шахтах Донбасу.

У 1959 році на СКМЗ на замовлення Китаю виготовляється перший агрегат, який повністю механізує допоміжні процеси виробництва прокату з кольорових металів.

Крім того, машинобудівники НКМЗ вперше у практиці прокатобудування країни виготовили та зібрали планетарну кліть та гігантський безшаботний молот.

Також НКМЗ став ініціатором впровадження електрошлакового зварювання в країні.

На НКМЗ вироблялося обладнання для металургійних та гірничодобувних виробництв, для атомних криголамів та гідроелектростанцій — від арматури до найбільших у світі пресів

У Краматорську з’явився будинок для молодят

У 8 серпня 1958 року на вулиці Карпинського (зараз вулиця Валентина Шеймана) з’явився перший у Краматорську будинок молодят. Будували його майбутні молодята після роботи. Будинок був збудований лише за 4 місяці. 16 молодих сімей справили новосілля у нових світлих квартирах.

Молодь Краматорська, фото Ю.Б. Гуленок

З маленькими краматорцями зустрівся актор Микола Симонов

У 1950 в гостях у дітей машинобудівників СКМЗ, які відпочивали в оздоровчому таборі «Пчолкіно» побував артист Микола Симонов. Гість розповів про свою роботу у театрі та кіно.

Актор Микола Симонов