Олександр Воловод, військовий кінолог з Краматорська, присвячує своє життя дресуванню та вихованню собак. Він народився у Лимані та переїхав до нашого міста у 2008 році, де і знайшов своє покликання.
В інтерв’ю журналістам Pro100Media Олександр розповів про особливості роботи з чотирилапими помічниками та їх внесок у військові задачі.
Як ви стали військовим кінологом?
Через рік після того, як я вступив до лав ЗСУ, мені запропонували опанувати нову спеціальність. До цього я з собаками професійно не працював. Навчався у Кам’янці-Подільському, спочатку теоретичні лекції слухав, потім три місяці в кінологічному центрі навчався працювати з тваринами. За підсумком здобув міжнародну освіту та всі необхідні сертифікати.
У 2021 році ми взяли участь у параді до Дня Незалежності, три місяці до нього готувалися. Це вперше за історію України, коли на параді йшли кінологічні розрахунки.
А як ви опинилися в лавах Збройних Сил?
Втомився сидіти та чекати, поки ситуація між Україною та Росією набуде серйозніших масштабів. Раніше я був тренером з гімнастики та акробатики, музикою займався, тату, а потім усвідомив, що ситуація може стати гіршою і люди можуть взагалі виїхати з Донецької області. Це було у 2018 році.
Що зараз входить до ваших обов’язків?
Якщо говорити коротко, то я доглядаю службових собак. Мої обов’язки, скажу так: служити службовим собакам – вигулювати, годувати, лікувати, дресувати, розвивати, соціалізувати й виконувати разом бойові завдання в частині.
А враховуючи те, що у Краматорську ми багато з ким познайомилися, беремо в компанію інших собачок, допомагаємо їх виховувати. Тут працює метод наслідування: коли в тебе вже є досвідчені натреновані собачки іншим тваринам легше вказати шлях.
Скільки зараз у вас підопічних?
У відділенні шість собак, особисто на мене записано дві – Альфа та Єва. З ними я вже п’ять років щодня без вихідних.
Чим корисні собаки у військовій справі?
Залежить від специфіки, за якою тварина навчалася. Є вартова та розшукова. Розшукові шукають наркотики на блокпостах, вибухонебезпечні предмети, боєприпаси на полях, допомагають саперам під час розмінування території. Вартові займаються патрулюванням, посилюють охорону постів.
Де ви берете собак і з якого віку ви їх дресуєте?
До мене дві мої собаки потрапили у п’ятимісячному віці, вони з Білої Церкви на Київщині. Закуповуються чотирилапі через юридичних осіб у спеціальних розплідниках. На військову частину спеціально виділяють гроші, укладається договір, потім нам привозять собачок.
Як змінилася роль собак під час повномасштабного вторгнення?
У зв’язку зі специфікою війни наших вартових собак не доцільно було тримати на території Краматорського аеропорту, бо туди могла прилетіти ракета. Та й проти такої зброї собака нічим не допоможе, тому, щоб убезпечити їх від небезпеки, ми вивезли їх з аеропорту до міста. Тобто кожен кінолог забрав собі тварин, кількох взяли волонтери, тож зараз наші підопічні, можна сказати, вийшли на пенсію до кращих часів.
Зараз ми працюємо з тими тваринами, які пройшли навчання та мають необхідні якості для виконання бойових завдань.
Чи є певні вимоги до службових собак?
Залежить від того для яких цілей вони дресуються. Вимоги є, і для цього є спеціальні тестування. Цуценя їх проходить, щоб кінологи визначили подальший напрям куди рухатися, щоб його виховувати. Чи пес добре шукатиме міни, чи злісно охороняти територію можна зрозуміти ще в 4-5 місяців.
Ви берете певні породи собак?
Тут все знову залежить від напряму. Наприклад, лабрадори хороші шукачі. Але доцільніше брати німецьких та бельгійських вівчарок.
Як вибухи впливають на стан тварин?
Негативно, звісно. Через вибухи порушується нервова система, тому можуть й порушитися службові навички, весь досвід, який набувала собака протягом кількох років. Тому потрібен стабільний вигул, годування, тренування, підтримка довіри до людей. Потрібно підключати й соціалізацію, щоб убезпечити собаку. Тому намагаємося навчати та виховувати тварин, щоб вони були вихованими та добрими, але коли потрібно виконали свою справу.
Чи зараз тварини забезпечуються всім необхідним?
Умови собак забезпечує сам кінолог. З початку війни ми взяли це під контроль. Тоді, якщо чесно, ніхто не стежив, чим харчуються собаки. Тому кожному із кінологів довелося взяти це на себе. Зараз самі доглядаємо їх. Частина не обтяжена тим, щоб стежити за умовами утримання тварин, ми самі добре справляємося. Лінія фронту наближається до Краматорська, тому всім, звичайно, зараз не до собак.
Тиждень тому я був на зборах командирів в Івано-Франківську, одержав багато корисної інформації. Просто на західній частині України створені сприятливіші умови для заняття кінологією. Я б із задоволенням займався цим у Краматорську, але наразі все, що можу – давати своїм підопічним повноцінний догляд.
Якими якостями має володіти людина, щоб працювати з тваринами?
Насамперед любити тварин. Це важливо. Решті треба вчитися. Або у колег, або читати літературу. Потрібно розуміти для яких цілей потрібна собака, які є умови для неї та працювати над собою. Насамперед над контролем почуттів, бо треба контролювати себе, щоб не нашкодити чотирилапому.
Як відбувається процес навчання собак?
Усе індивідуально. Всі тварини проходять загальний курс дресування для слухняності. Потрібно в першу чергу зміцнити контакт між собакою та людиною, приділяти увагу, цікавитися, шукати способи зацікавити увагу, щоб тварині було цікаво працювати з людиною, і тоді вона теж приділятиме увагу, навіть у 100 разів більше. Все ґрунтується на взаємодовірі, а вона призведе до взаєморозуміння. І тоді собака розумітиме чого ви від неї хочете і намагатись догодити вашим командам. У нас на службі це називається кінологічний розрахунок, тобто я не окрема одиниця, ми із собачками одне ціле, ми напарники. Підтримуємо один одного та вчимо.
“Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.”
