1990- ті роки стали для Краматорська періодом значних змін і викликів, які відбувалися в умовах розпаду Радянського Союзу та становлення незалежної України. Це був час, коли місто переживало як економічні, так і соціальні перетворення, що відкрило нові можливості, але й принесло низку випробувань для його жителів. У цьому матеріалі журналісти “Pro100Media” розкажуть про цікаві факти, які визначали цей період в історії міста, відкриваючи його з нових боків.
Цікаві історичні факти про розвиток Краматорська в інші роки читайте за посиланнями:
Забудова, винаходи та творчість: цікаві факти про життя Краматорська у 1970-1980-ті роки
Краматорськ у ритмі шістдесятих: цікаві факти про життя нашого міста
Час змін та розвитку: цікаві та невідомі факти про Краматорськ 1950-х років
3 жовтня 1990 року вважається днем заснування заводу автогенного обладнання “Донмет”, хоча його історія бере свій початок ще з 1988 року. Саме тоді в Краматорську група амбітних молодих спеціалістів започаткувала проектно-дослідний кооператив “Гост-88”. Цей кооператив одночасно займався проєктуванням та виробництвом автогенного обладнання, і саме 3 жовтня 1990 року було офіційно зареєстровано підприємство “Донмет”.
До 1996 року “Донмет” розміщував своє виробництво в орендованих приміщеннях Краматорська, періодично переїжджаючи разом з обладнанням з одного місця на інше. В цей час завод виготовляв унікальні різаки на замовлення. Маючи обмежений досвід, керівництво вирішило інвестувати у створення нового сучасного заводу для виробництва газополуменевого обладнання. Будувати почали в 1993 році, і восени 1996 року завод переїхав до новозбудованих приміщень.
В процесі переїзду була повністю перебудована виробничо-технічна база. Завод придбав нові станки, у тому числі з автоматичним керуванням та програмним управлінням, що дозволило налагодити масове виробництво різаків РГР-100 та пальників Г2. Розробки інженерів та робітників заводу дозволили випускати автогенне обладнання, яке задовольняло вимоги споживачів.
17 грудня 1990 року в Краматорську розпочала роботу перша недержавна ТРК «СКЕТ». Розшифровувалося це просто – Студія Краматорського Ефірного Телебачення. Але, оскільки це ніде тоді не пояснювалося, варіанти назв висувалися різні.
У Краматорську «СКЕТ» ефірний час ділив з телеканалом “ТВ32”, а у Донецьку разом з “7×7” та ”ТРК Україна” з 1991 до 1999 року. Телеканал припинив ефірне мовлення у 2005 році та перейшов на кабельне мовлення, остаточно припинивши роботу у серпні 2021 року.
Секрет успіху СКЕТ був неймовірно простий. Канал брав, де міг, свіжі фільми, в більшості, американські та запускав їх в ефір. Були в ефірі й новини, й «СКЕТ-дайджест», й тематичні програми, але саме завдяки фільмам ТРК стала культовою. Причому зображення та дубляж фільмів найчастіше був поганим.
У 1992 році в Краматорську розпочав свою роботу філіал Краматорського економіко-гуманітарного інституту, пізніше ставши КЕГІ – першим приватним вищим навчальним закладом у місті. Засновником і ректором інституту до кінця свого життя у 2015 році був громадянин Китаю Лі Цзегао, який переїхав до України наприкінці 1980-х. У 2000-х роках інститут був провідним осередком вивчення китайської мови в східній частині Україні. Однак, після смерті Лі Цзегао, інститут почав занепадати та був остаточно закритий у 2017 році.
У 1980-х роках у зв’язку з демографічним провалом і розв’язанням конфлікту в Афганістані студентів КІІ відправляли на війну. Три студенти академії загинули в Афганістані, інші повернулися та продовжили навчання. Керівництво навчального закладу та громадські організації допомагали з реабілітацією таким студентам, але, на жаль, хлопці, які багато поганого побачили на війні, занесли в гуртожитки КІІ вірус дідівщини. На тлі бандитських 90-х років він дуже сильно прижився та остаточно був знищений тільки у 1998 році.
Ще у 1960-х Краматорськ умовно розділився на так звані “території”, що стало основою для місцевих міжрайонних зіткнень. Але у 90-ті такі зіткнення переросли у формування організованих злочинних угруповань. Почути стрілянину в місті в ці роки було зовсім не дивиною.
Ці угруповання взяли під свій контроль майже всю міську торгівлю, а згодом і значну частину промисловості не тільки Краматорська, а й сусідніх міст. Лідерами стали банди “Старе місто” та “17-й участок”.
Згодом лідери краматорських ОЗУ накопичили значні статки, витрачаючи мільйони доларів на покупку нерухомості за кордоном.
Зміни настали лише з настанням 2000-х, коли владні злиття та бандитські угруповання поступово зникли, залишивши після себе місце для нової генерації бізнесменів-менеджерів, які зайнялися приватизацією місцевої промисловості. Багато колишніх бандитів було вбито.
У 1992 в Краматорську розпочало роботу ювелірне підприємство «Ювелірсервіс». Завдяки цьому наше місто довгий час називали неофіційною столицею ювелірної справи в Україні. Ювелірна промисловість активно розвивалася в Краматорську навіть у неспокійні 90-ті. Пізніше у Краматорську відкрили відділення Пробірної палати, яка здійснювала держконтроль за відповідністю ювелірних виробів зазначеним на них пробам, гендиректора «Ювелірсервісу» було обрано заступником голови «Асоціації ювелірів України».
У 1990 році перші іноземні студенти захистили в КІІ кандидатські дисертації. Це були два аспіранти з Йорданії. На початку 90-х з ініціативи тодішнього ректора КІІ Віктора Потапкіна та викладача Лі Цзегао, який деякий час працював у КІІ, а потім заснував КЕГІ, в Краматорську вчилися китайські студенти. Для їх розміщення виділили 3 поверхи гуртожитку. Як згадують в ДДМА, в перші ж дні іноземні студенти зібрали всіх безпритульних собак, яких знаходили в районі, та поселили їх в кімнатах. Через це на поверхах стояв сморід, а багато речей було зіпсовано. Після роз’яснення китайцям правил проживання у студентських гуртожитках собаки були відпущені на волю.
Також при зустрічі Нового 1995 року за східним календарем студенти, дотримуючись китайської традиції, намагалися розбити об стіну пляшки від шампанського. Пошкоджену стіну в гуртожитку відремонтували коштом студентів, хто провинився, тому для запобігання подібних інцидентів наступні свята китайці відзначали в студентському кафе.
Організували студенти в Краматорську й східний базар на одній із центральних вулиць міста. Міліція навіть попросила керівництво вишу забрати китайських студентів з вулиць та пояснити їм правила підприємницької діяльності. Але такі випадки траплялися ще багато разів.
У кінці 1990-х у Краматорську з’явився перший нічний клуб міста “Ніка”, який приваблював молодь та студентів доступними цінами на вхід. Втім, заклад часто ставав місцем для бійок. Згодом в “Ніці” запровадили тематичні вечори, такі як “дискотека 80-х” щоп’ятниці, спрямовані на залучення старшого покоління відвідувачів, зацікавлених не тільки у танцях і бійках, а й у можливості приємно провести час.
Наразі “Ніка”, що знаходиться у центрі міста, перебуває у занедбаному стані. До початку війни заклад було тимчасово закрито для проведення ремонтних робіт.
У 1995 році діти становили 20% від усього населення Краматорська. І якщо до початку 90-х населення міста збільшувалося, у 1992 році впритул підійшовши до позначки 240 тисяч осіб, то потім пішов зворотний процес.
У 1996 році малому десантному кораблю на базі Військово-Морських Сил України була присвоєна назва “Краматорськ”. Корабель збудований у 1988 році та спочатку мав назву МДК-57. Він базувався у Феодосії та був виведений зі складу у 1999 році.
Народжений в Горлівці шахіст Руслан Пономарьов, який згодом став краматорцем, у 1998 році отримав статус наймолодшого гросмейстера світу у віці 15 років. А у 18-річному він встановив ще один рекорд та став наймолодшим чемпіон світу за версією ФІДЕ.
У 90-ті роки у Краматорському індустріальному інституті були створені філії інституту на виробничих об’єднаннях, що мали гарну базу в галузі систем автоматичного проєктування виробничого циклу. Спільна робота дозволила наблизити навчальний процес до виробничої сфери та підвищити роль виробничої практики.
Якісні зміни у структурі вишу підготували базу для реорганізації Краматорського індустріального інституту в Донбаську державну машинобудівну академію (ДДМА), яка відбулася 28 квітня 1994 року. Це дозволило відкрити низку нових спеціальностей: «Фінанси», «Облік та аудит», «Менеджмент організацій», «Економічна кібернетика», «Міжнародна економіка». Таким чином, до кінця десятиліття близько 60 % керівників в різних сферах були випускниками ДДМА.
У 1997 році до складу Академії увійшли Краматорський Машинобудівний коледж та Дружківський технікум.
