У Верховній раді сьогодні, 25 березня, зареєстровано законопроєкт №11115, яким пропонується відрегулювати діяльність платформ спільного доступу до інформації, зокрема, месенджера Telegram.
Картка законопроєкту опублікована на сайті Верховної ради.
Авторами законодавчої ініціативи є нардепи від різних фракцій, зокрема від “Європейської солідарності” Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина, від “Слуги народу” Микита Потураєв, Людмила Марченко, від “Голосу” Ярослав Юрчишин і Наталія Піпа, від депутатської групи “За майбутнє” — Ірина Констанкевич.
У пояснювальній записці зазначається, що запропоноване чинним законом “Про медіа” регулювання залишилося неповним, що проявилося в неможливості ефективного реагування з боку держави на низку проблем в інформаційній сфері.
Наголошується, що в умовах повномасштабної агресії проти України “ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці” і цей законопроєкт покликаний надати державним органам “відповідний інструментарій”.
Документом пропонується встановити вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації на вимогу розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування. При цьому умови не допускають діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора.
Законопроєкт також пропонує встановити законодавчу презумпцію, згідно з якою неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (і через відсутність представництва, і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.
При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи, а також надавачі фінансових послуг, не мають права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності їхніх провайдерів. Також не допускається встановлення зазначених платформ і пов’язаних із ними сервісів на пристрої, що використовуються для службових цілей, відповідно до практики деяких країн Євросоюзу і Швейцарії.
Наразі законопроєкт направлено на розгляд парламентського профільного комітету.
Залиште коментар
Розгорнути ▼