21 лютого у світі відзначають Міжнародний день рідної мови, який бере свій початок від трагедії 1952 року в Бангладеш.
ІСТОРІЯ СВЯТА
Міжнародний день рідної мови був започаткований у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної та культурної багатоманітності. Про це повідомляє “Суспільне”.
Однак витоки цього дня пов’язані з трагічними подіями 21 лютого 1952 року в Бангладеш (Східний Пакистан), де уряд жорстко придушив протестувальників, які виступали проти заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови. У 1971 році була проголошена незалежність Бангладеш, після чого 21 лютого почали відзначати у країні як день мучеників, вбитих за бажання розмовляти рідною мовою.
У підсумку ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. Згідно з даними цієї організації, сучасний світ налічує приблизно 6 тисяч мов, 43% з яких загрожує зникнення.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь з нагоди Міжнародного дня рідної мови написав, що це свято, яке є нагадуванням про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні.
“Українці це знову виборюють зі зброєю в руках. За українську мову, національну ідентичність та право бути господарями на своїй землі гинуть кращі сини та доньки країни. росія, як і попередніми століттями, знищує українські книги, культурні надбання, полює на патріотичних відчайдухів, котрі на окупованих територіях продовжують боротися проти намагань агресора відтворити на одвічно українських землях совєтську територію з піонерськими маршами, радянськими піснями та агітплакатами”, – написав він.
За його словами, ми солідарні у підтримці кримських татар, чию мову утискають і репресують рашисти в окупованому Криму.
“Як і раніше, очевидна істина: мова має значення. Це та рушійна сила, яка об’єднала українців і весь світ та веде до перемоги України. Підтримувати культурне розмаїття, захищати мови корінних народів, утверджувати українську мову як державну, посилювати обороноздатність держави – наше спільне завдання. З Днем рідної мови!”, – додав Кремінь.
Цікаві факти про українську мову:
- Сучасна українська мова налічує приблизно 256 тисяч слів.
- За критерієм лексичного запасу найближчими до української мови є білоруська (84% спільної лексики), польська (70%), сербська (68%) та російська (62%).
- Українська мова, на відміну від решти східнослов’янських мов, має іменник, у якого 7 відмінків, один з яких – кличний.
- У 448 році візантійський історик Пріск Панійський, коли перебував у таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це стало першою згадкою українських слів.
- Українська мова в різні часи історії називалася по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживаніша назва української до середини XIX століття – “руська мова”.
- В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”.
- Найменш уживана літера українського алфавіту – “Ф”.
- В українській мові багато синонімів. Наприклад, у слова “горизонт” є 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
- Назви всіх дитинчат тварин – це іменники середнього роду (наприклад, теля, котеня, жабеня).
- Українська мова має багато зменшувальних форм. Навіть слово “вороги” може звучати, як “вороженьки”.
