Данилу Яшнову 22, він народився та виріс у Краматорську. Тут все життя займався музикою: викладав гру на музичних інструментах у місцевій музичній школі та був учасником гурту. Його історією поділилися журналісти громадського медіапорталу bahmut.in.ua
24 лютого очима краматорця
Данило раніше в Краматорську жив, розвивався та радів життю. Аж поки війна не постукала у його двері:
“Ранок 24 лютого я запам’ятаю назавжди. Ще до того було напруження у повітрі, всі говорили про великий наступ, але я не хотів у це вірити. Навіть о 4-й ранку, коли люди чули вибухи, мені здавалося, що це вітер б’є по вікну, настільки я не хотів в це вірити”.
Тільки через декілька повідомлень від знайомих Данило зрозумів, що все-таки місто обстрілюють. Це була емоція жаху і відчаю, згадує він, бо ніхто не знав що треба робити: залишатися вдома чи їхати, виходити на вулицю чи сидіти в підвалі.
“Я був приліплений до екрана монітора. Навіть у цьому жаху була надія, що це все має закінчитися, але на жаль. Була повна невизначеність і розуміння, що життя вже не буде як раніше”.
Переїзд на Полтавщину
З початком повномасштабного вторгнення Данило із сестрою переїхали в Кременчук Полтавської області. Місто обрали спонтанно, каже він. Добрий друг Данила запропонував туди переїхати, бо була вільна квартира.
“Найважче було усвідомити, що додому ми не скоро повернемось і що війна не на “2-3 тижні”. Але адаптуватись допомогла молодь і однодумці міста”.
Приблизно через 2-3 місяці в новому місті Данило почав знову займатися музикою. За його словами, це відбулося тоді, коли прийшло усвідомлення, що Кременчук стане другим домом.
Спочатку Данило викладав музику в одному із місцевих організацій ГО “Простір Ідей”. Там він знайшов учнів і зацікавлену в музиці авдиторію. Зі сторони музичного простору Данилу надали як і моральну, так і матеріальну допомогу. Це музичні інструменти, якими користується і сьогодні.
Знайомство з Ярославою та створення музичної школи
Через деякий час Данило дізнався, що до Кременчука переїхала краматорська вокалістка Ярослава Вайс (Кухар). Спочатку вони просто зустрілись пограти разом, пізніше створили гурт, в якому розвивалися та давали концерти. Далі виникла ідея створити тандем: музичну студію з елементами неформальної освіти.
“Саме це нас і об’єднало — неформальна освіта. Було бажання людям донести альтернативний метод навчання музики. Через певний час нам запропонували приміщення для розвитку студії, на що ми з задоволенням погодились”, — розповів Данило.
Так у Кременчуці з’явилась вокальна школа ALT Studio. Кременчуківці захотіли навчитися грати на музичних інструментах. Кожен місяць знаходяться нові охочі.
“По відчуттях можу сказати, що в недалекому майбутньому це місто має перспективу стати музичним, ми над цим працюємо. Наразі ми сконцентровані на викладанні, але інколи маємо виступи на різних майданчиках”, — продовжує.
Мрія повернутися в Краматорськ
Більшість учнів Данила з Донеччини переїхали в різні місті та країни після 24 лютого. Тож зв’язок обірвався. Зараз Данило активно розвивається та розвиває бажаючих навчитися грати на музичних інструментах. Викладає гру на гітарі та фортепіано. Проте, каже, є велике бажання поїхати до рідного Краматорська. Хоча б на тиждень.
“Дуже важко сказати, що буде після війни. Я вже пустив коріння у Кременчуці.Тут в мене, і робота і сім’я, але не виключаю вірогідності, що буду займатися відновленням Краматорська у культурній діяльності, якщо буде такий запит. Тому чекаємо завершення війни, а там вже будемо вирішувати”.
