Для людини, яка щиро піклується про довкілля, вибір формату новорічної ялинки – серйозна справа. Жива з лісництва або ферми, штучна, у горщику, букет з гілок, композиція з альтернативних матеріалів, малюнок на стіні тощо – варіантів безліч. І кожен з них має переваги й недоліки. Щоб вирішити це питання особисто для себе, потрібно їх оцінити.
Найбільш «екологічними» наразі вважаються ялинки у горщиках, які після свят начебто можна висадити на подвір’ї або у парку. З цього приводу журналісти Pro100Media поспілкувалися з українським арбористом і фітопатологом Ігорем Сінгером . Він розповів, які наслідки для хвойних рослин може мати перебування у приміщенні.
Чи насправді ялинка у горщику – своєрідна панацея для тих, хто переймається проблемами довкілля, але не може відмовитись від зеленої красуні?
Перед Різдвом немає нічого кращого, ніж зруйнувати ще один міф. Я б порівняв ялинку в горщику з ведмедем-шатуном. Аналогія тут майже пряма. Річ у тому, що ведмідь-шатун, вставши з барлоги, вже не залягає назад. Й навіть не всім шатунам вдається дожити до весни.
Чому?
Для людей, хоч трохи поінформованих про біологію, я скажу лише одне слово: ДІАПАУЗА! Причому вона буває різною: сезонна, короткочасна, тривала.
Що відбувається з ялиною (сосною, ялицею тощо), наприклад, восени? Скорочується довжина світлового дня (так планета влаштована), знижується температура та збільшуються опади (це може змінюватися залежно від року). У «внутрішньому годиннику» рослини запускаються процеси переходу в діапаузу.
Як це виглядає?
У другій половині вегетаційного періоду в рослини дозріває річний прирост, закладаються бруньки на пагонах, відкладаються пластичні речовини у коріннях, стовбурі та скелетних гілках. Вона починає накопичувати дорміни (речовини, що стимулюють неактивний стан) і антифризи (цукри та інші речовини) для запобігання пошкодженню низькими температурами вегетуючих органів (адже ялина – вічнозелена рослина і метаболізм в неї сповільнюється, а не зупиняється, як у листяних видів).
Також уповільнюється всмоктування вологи та поживних речовин корінням, зменшується випаровування вологи через хвою (інакше рослина просто висохне взимку). Оскільки ялина відноситься до вічнозелених хвойних рослин, посилюється вироблення воску в кутикулі.
Простіше кажучи, хвойні дерева просто засинають в умовах осені (як той самий ведмідь).
Купивши ялинку в горщику і радісно принісши її в приміщення, ми робимо наступне:
– підвищуємо температуру навколо рослини;
– знижуємо вологість повітря;
– знижуємо тривалість світлового дня (всередині приміщення ще й інтенсивність освітлення);
– нагріваємо кореневу систему;
Всі ці зміни природно вулична рослина сприймає як початок весни й реагує відповідно:
– збільшує всмоктування води кроною та корінням;
– прискорює метаболізм та активність фотосинтезу;
– починається набухання та початок зростання бруньок.
Так відбувається, якщо рослина виходить зі стану зимового сну.
Але ж ялинка знаходиться у приміщенні тільки понад тиждень, у крайньому випадку – два. Невже всі ці процеси запустяться настільки швидко?
Хочу засмутити оптимістів: закони природи зворотної сили не мають. Тому «висмикнувши» рослину зі своєрідного відпочинку, «запхати» її назад у стан спокою можна, тільки, коли вона наново пройде свої «весну-літо-осінь», щоб знову повернутися в зимовий стан.
Звичайно, якщо рослина не встигне повністю розтанути, висохнути і перегрітися, можливо, все буде не так критично. Але будемо чесними: ви ж не плануєте занести «морозиво з ялинки», швидко нарядити та, стежачи за показаннями термометра, винести назад? Тому «висмикувати ведмедя із зимового барлогу» дуже неправильно і, скажемо, нечесно по відношенню до рослини.
Багато продавців будуть стверджувати, що, мовляв, нічого не станеться, скільки не продавали – потім ніяких проблем! Але цих людей хвилює на здоров’я рослини, а кількість продажів, і вони явно чи навмисно не говорять про проблеми хвойних дерев у приміщенні.
Але що за свято без ялинки? Чи є безпечна для природи альтернатива?
Як казав мій армійський командир: «Ми маємо вирішення проблеми. Просто воно вам не сподобається». Тут може бути декілька варіантів:
– Ви можете нарядити рослину на вулиці. У цьому випадку вона практично не постраждає.
– Ви можете поставити рослину в контейнері на балконі або біля вхідних дверей (тільки не в приміщенні!). Правда, вам, можливо, треба буде утеплювати сам контейнер (коріння може підмерзнути у разі морозів).
– Варіант неопалюваної веранди – найкраще з наявних приміщень. Але рослина може бути пошкоджена навіть там, оскільки умови (світло, температура, вологість) відмінні від вуличних.
– Висадіть у контейнер живу рослину, яка буде постійно зростати у приміщенні.
– Вічнозелена класика – зрізане дерево. Потім не забудьте правильно утилізувати ялинку.
– Якщо ви прихильник класичних традицій, то, можливо, різдвяний букет із гілок сосни, бамбука, плюща, гостролиста (падуба) або навіть омели врятує ціле дерево, а ви прославитеся оригінальністю.
– Штучна ялинка. Не дивлячись, що «не так пахне» і «теж шкідливо», варіант багаторазової ялинки не найгірший для планети.
– Якщо ви настільки захищаєте кожен живий лист і хвоїнку, ніхто не заборонить влаштувати різдвяну ялинку з нестандартних матеріалів. У мене в сім’ї креативна ялина з найнестандартніших матеріалів (була навіть із риб’ячих кісток) – одна з традиційних різдвяних пригод.
– Останній з відомих мені варіантів – це нематеріальна ялина (фотографія, голограма). Рятувати дерева – так рятувати на повну!
Взагалі миттєве бажання «ХОЧУ ЖИВУ ЯЛИНКУ!» має витримати випробування вашою совістю. А якщо вам все одно й «після нас — хоч потоп!» – мої слова не для вас.
Вибір за вами!
“Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.”
