«Минулого року передали військовим 135 млн. грн», – Вадим Лях розповів про життя прифронтового Слов’янська

Чим живе Слов’янськ, як переживає місто наслідки російського вторгнення і як допомага є мешканцям, бізнесу та військовим, журналісти PRO100MEDIA дізнались в очільника Слов’янської міської військової адміністрації Вадима Ляха.

– Раніше ви не були пов’язані з роботою в умовах воєнного стану, скажіть, що за 2 роки було найважчим у вашій роботі?

– В роботі нічого нового не змінилося, оскільки забезпечення міста всім необхідним входило до порядку денного для мене як очільника міста. Як і будь-якого іншого українського міста, наприклад, інфраструктура та інші питання. А от найважче – це те, що війна несе смерть. Потрібно виїжджати на місця прильотів, дивитись на тих людей, які щойно втратили близьких, родичів, у яких зруйноване житло. Це найтяжче, що сталося за цей період.

– Часто вам приходиться виїжджати через такі випадки?

– Постійно. Як прильот, тоді потрібно приїхати, організувати роботи, комунікацію з постраждалими людьми, зокрема щодо надання допомоги. Всі ці питання вирішуються одразу. Бо мало часу і не можна допускати того, щоб людина, яка опинилась в такій ситуації не отримала належної уваги відповідних органів. Це соцзахист, комунальники, по всіх напрямках, де це потрібно.

– Чи багато наразі людей лишаються у місті? Які тенденції? Люди більше повертаються чи виїжджають?

– Коли стало зрозуміло рік тому, що ми впоралися і опалення було відновлено, зі стотисячного міста у Слов’янську лишалось приблизно 20 тисяч, почався процес повернення мешканців. І ми досягли цифри в 50 тисяч мешканців, яка тримається вже рік. Зараз маємо динаміку, що населення ще трошки збільшилось. За нашими даними, десь 53 тисячі живе в громаді. Ті, хто виїхав, знайшов для себе безпечне місце, заробіток для родини, вони залишаються поза містом, але багато і повертаються.

– Чи багато в Слов’янську пошкоджено об’єктів інфраструктури? Чи ведуться якісь відновлювальні роботи і наскільки доречно їх зараз виконувати?

– Відновлення зруйнованого житла та об’єктів інфраструктури ведеться по двом напрямкам. Перший – це держпрограма Є-Відновлення. люди отримують відшкодування за пошкоджене та зруйноване житло. Вже більше тисячі людей звернулися та отримали кошти, деякі вже проводять ремонтні роботи, відновлюють будинки для того, щоб повернутися й жити. Другий напрямок – це місцеві програми. В нас з 6 домів, в які були прямі влучання ракет, йде відновлення по 3 з них. Розпочались роботи в 2023 році і цього року ми їх закінчимо. Це дасть змогу людям, по-перше, отримати житло, а по-друге, по законодавству, інші мешканці цього дому не могли отримувати відшкодування від держави. Наприклад, зруйнований весь під’їзд. Держава не давала можливості конкретним людям отримати в таких випадках кошти, зараз цей процес розблоковано. Ще по 3 інших будинках є проєктна документація. Останній, зокрема прильот по мікрорайону Лісний, вулиця Паркова. Там зараз робиться проєктно-кошторисна документація і будемо далі шукати кошти на відновлення будинку.

Стосовно, доречно-недоречно, для мене як керівника міста – це доречно. Я розумію, що це потрібно робити, і, якщо держава дає гроші, і в нас на сьогодні є така можливість, то чому б ні?

– А як щодо інших об’єктів інфраструктури?

– Є ще один напрямок роботи – це дахи. Це адміністративні і приватні будівлі. Ми відновлюємо дахи, зокрема у багатоповерхових будинках, щоб далі не йшло руйнування. По школах теж, в нас декілька шкіл зруйновано майже повністю і по ним потрібно вже робити проєктно-кошторисну документацію, відновлювати повністю. Але я зараз вважаю, що це не на часі, бо зрозуміло, що люди в будинках живуть, а в школи учні ще певний час не повернуться до офлайн навчання. Також будуємо в школах захисні споруди, укриття.

– Коли планується відновити та зробити всі заплановані укриття?

– У нас не так багато цих укриттів в школах, які існують. Думаємо зробити в цьому році. Вже зробили перші, але є інші об’єкти і ними плануємо займатися теж.

– Слов’янськ – прифронтове місто і ви допомагаєте військовим. Чи виділяються кошти з міського бюджету і чи заплановано їх виділення на цей рік?

– Так, в минулому році 135 мільйонів гривень було надано військовим на придбання всього, що їм потрібно. У цьому році вже 7 мільйонів передали. Звичайно, що в цьому році в нас вже бюджет не такий як в минулому. Він буде менше, але все ж щомісяця виділяємо на потреби армії. Ми розуміємо, те, що місто сьогодні під українським прапором – це завдяки нашим військовим, завдяки їх героїзму та стійкості, тому – це наша безпека.

– Слов’янськ завжди славився своєю керамікою. І дуже сильно постраждав бізнес в результаті бойових дій, обстрілів підприємств. Чи підтримуєте ви з ними зв’язок, надаєте їм якусь допомогу чи підтримку?

– Не можна виділяти окремо кераміків, оскільки в місті працюють й інші підприємства. Деякі вже відновили свою роботу, де в них збереглася їх інфраструктура, потужності. В кінцевому підсумку їх небагато, але спроби відновити роботу вже є і в минулому, і в цьому році. Я спілкувався з такими. Деякі ж вивезли підприємства за межі області і вже налагодили процес в інших містах. А потужні підприємства, такі як «Зевс Кераміка», ви бачите, що з ними сталося, декілька прильотів їх майже зруйнувало. Але я спілкуюся з керівником, з власником цього підприємства, вони будуть відновлювати свою діяльність в інших містах нашої Батьківщини. Я впевнений, все в них вийде. На жаль, хотілося б, щоб це виробництво залишалося в місті, але безпекова складова не дає це зробити. Проте люди все ж не покладають зусиль, щоб відновити виробництво кераміки. Це дуже добре.

– Торік землі «Слов’янського курорту» повернули у власність територіальної громади. Яка ситуація з санаторіями? Чи постраждали вони від обстрілів і можна їх відновити?

– Дійсно, багато прильотів було в цей район, зруйновано багато оздоровниць. Але для влади, яка стала власником цих земель основне завдання – зберегти ресурси. Ми цим займаємось, відновлюємо роботу свердловин, слідкуємо за станом цих водойм. Ми маємо зберегти їх, щоб вони не втратили своїх оздоровчих властивостей.

– Два місяці тому ви на своїй сторінці у Фейсбук оприлюднили інформацію, що борги з орендної плати за майно комунальної власності сягають понад 2 млн. грн. Яка ситуація наразі, виплачують борги чи ви розриваєте договори-оренди? Чи не плануєте скасувати орендну плату за користування комунальною власністю, як це зробили у деяких містах?

– Незважаючи на те, що ми прифронтове місто, бачимо, що працюють підприємці, сфера обслуговування, невеличкі крамнички. Якраз такі приміщення ми надаємо в оренду підприємствам. Зараз ми ведемо перемовини з тими, хто не сплачує податки. Але немає від влади такого «шантажу», щоб розірвати договір. Хотілось би, щоб ті підприємці, які не ведуть роботу, розторгли б договори, надали нам можливість передати ці об’єкти іншим підприємцям, які знаходяться у місті та шукають приміщення, бо є попит. Люди працюють і надають робочі місця. Зараз можна не сплачувати, але ми повинні робити свою роботу і це ж таки кошти в бюджет, які йдуть на допомогу військовим, на розвиток інфраструктури, відновлення. І зараз відмовлятися від якихось грошей поки я не бачу сенсу. Ми недоотримуємо коштів, в нас досі повністю непрофінансована сфера ЖКГ до кінця року. Ми маємо десь знайти кошти, щоб бути впевненими у повному забезпеченні цієї сфери.

– Багато повернулося підприємців і які це саме сфери бізнесу?

– Це невеличкі кав’ярні, те, що не потребує великого вкладання грошей. Це такий спектр бізнесу. По деяким напрямкам навіть більше, ніж до вторгнення. Відкривають бізнес, повертаються і відновлюють або в іншому напрямку працюють.

– Ви повідомляли, що райони Слов’янська підтоплюються і місцями ситуація погіршилась. До чого варто готуватись мешканцям? Які райони можуть найбільше постраждати? І чи є шляхи розв’язання цієї проблеми?

– Ще за Радянського Союзу це питання цілком не було вирішене. Був і канал побудований, працювали насоси. Вони збереглися, вони працюють, але дійсно аномально в цьому році рівень ґрунтових вод піднявся. І навіть там, де люди вже забули про це. У нас 70% території міста – це зона підтоплення. Вода зараз з’явилася на мікрорайоні Лісний, де її 20 років не було. Працюють наші підприємства і їх потужність зросла у 10 разів. Вони набагато більше використовують електроенергії. Сьогодні ми бачимо, що рівень води дещо впав. Ситуація стала кращою, але якою вона буде – невідомо. Але це не катастрофічно. Це не призведе до якихось руйнувань. Та традиційно центр міста і курорт – це та територія, де будуть проблеми з водою у підвалах. Далі збільшиться температура і вода відійде.

– Найважливіше питання, яке цікавить всіх – це оборонні споруди. Слов’янськ був близько до лінії фронту і ворогів відігнали. Чи допомагаєте ви військовим, щоб укріпити Слов’янськ і захистити місто?

– Допомагали, допомагаємо і будемо допомагати. Бо це процес нескінченний. Можна порахувати, лише місяць-два техніка в нас за рік не працювала. А так від 2-3 до 15 одиниць техніки постійно працюють, виконують завдання, які нам ставить обласна військова адміністрація. Що саме ми робимо, то напевно, якщо хтось захоче, побачить після війни. Проведемо екскурсію, розкажемо, де ми були і що робили.

partner

“Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.”