«Це не притулок, це місце, де я можу рятувати тварин», – так зоозахисниця Дар’я Корх з Покровська, що на Донеччині, відповідає на запитання «PR100MEDIA» – чому вирішила створити притулок для чотирилапих-безхатьків. Свідомо волонтерка підбирала тих, кому найважче, тих, кого навряд чи, візьмуть у затишний будинок. Це тварини з вадами та травмами або старі. Наразі найстаршому собаці, серед тих про кого піклується Дар’я – десь 16-17 років.
«Переламані хребти, немає однієї чи двох лап та інші травми. Є сліпа овчарка. У мене є собака, яка живе зі мною 8 років. Я її вже нікому не віддам та й вона вже іншого господаря не прийме», – говорить зоозахисниця
Почалося все з кошеняти та цуценя, яких підібрала на вулиці, бо було шкода. Спочатку забирали до себе додому. Турботи вистачало всім, а ось місця – ні. Тим паче Дар’я вирішила допомогти більшій кількості знедолених тварин. Через два роки купила завдяки небайдужим людям будинок. На території почали будівництво вольєрів.
«Купити будинок і землю, – це одне, а ось побудувати вольєри – це вже зовсім інше. Далі почалось будівництво. Воно тривало 5 років. Ми жили там, і будівництво паралельно тривало. Потім купили ще один будиночок», – говорить волонтерка.
З 2014 року по 2022 роки тут отримали допомогу 1200 тварин. Торік Дар’я зрозуміла, що рятувати тварин потрібно не від хвороб, морозів, голоду, а від ракет. У рідному Покровську залишатися з котами та собаками було небезпечно, обстріли ставали частішими та потужнішими.
«Притулок потрапляв під обстріли, на щастя, ніхто не постраждав. Після цього прийняли рішення виїжджати», – говорить Дар’я Корх.
Жінка зізнається дуже важко прийняла рішення залишити рідну домівку, трималось до останнього, бо не уявляла свого життя без Донеччини, рідного дому, улюблених краєвидів.
Восени волонтерка перевезла всіх: 40 котів, 29 собак, граків та голубів на Черкащину.
«Шукали будинок, моніторили, де буде безпечніше, де менше «прильотів». Нам потрібно було, щоб був не тільки будинок, але й господарчі споруди. Через 2 місяці знайшли будинок і купили його теж за донати, бо з такою кількістю тварин нам би не здали будинок», – ділиться зоозахисниця. Та все одно місця всім мешканцям не вистачало, для котів купували окремий «вагончик».
Іноді Дар’я отримує пропозиції від бажаючих забрати хворих тварин з притулку. Тим не менш волонтерка не часто на це погоджується. Прискіпливо придивляється до нових господарів. Дуже любить своїх чотирилапих підопічних, боїться, щоб у новій родині їх не ображали. У розмові своїх тварин частіше називає «дітьми»
«У мене такса без двох задніх лап поїхали жити до Польщі. Одна собака без передньої лапи виїхали теж до Польщі жити, але це одиничні випадки», – говорить зоозахисниця.
Скалічених та хворих тварин волонтерка знаходить сама, іноді через соцмережі, частіше когось приносять люди. За тваринами доглядає з двома помічницями. Каже все встигають.
Хоча фінансово зараз допомагають менше у тварин все є, розповідає Дар’я. Втім завжди є потреба у вологих кормах.
«Десь 20-25 тисяч гривень на місяць нам потрібно. Це без корму. З початку війни ми рідко купуємо корм, нам донатять. Ці гроші – це зарплата співробітникам, це оплата комунальних послуг та покупка миючих засобів, пелюшок та іншого для догляду. Якщо рахувати з кормом це може бути більше 30 тисяч гривень. У нас є люди, які з нами роками. Хтось нам допомагає 8 років. Допомоги зараз менше. Допомагають частіше кормами. У цьому році я усього 2 рази купувала корм. Гуманітарка з Європи йде дуже добре. Тварини не голодні. Всі їдять преміум корм», – говорить Дар’я.
Найближчим часом волонтерка збирається повернутися додому зі всіма тваринами. Дуже хвилюється, каже «дітям потрібно пережити дорогу, а це 8 годин». Також зоозахисниця підтримує таких же любителів тварин з великим серцем. Віддає частину кормів для їхніх улюбленців.
Якщо хочете допомогти хворим тваринам
Приват банк 5168745612467255
Монобанк 5375411421270013
PayPal vadimdemchuk1736@gma
Автор: Анна Румянцева
