Про фільм
- Рік створення: 1965 (до глядача дійшов лише 1987 року)
- Жанр: сюрреалістична кінопритча
- Режисер: Юрій Іллєнко (режисерський дебют)
- Сценарій: Іван Драч (дебют у кіно)
Про що фільм
Старий Левко живе сам біля криниці, яку колись викопав – сини роз’їхались, село пустіє, пісок наступає на хати. Одного дня дід вирішує “померти”: лягає у домовину і чекає, щоб побачити, хто приїде прощатись. Але фільм – не побутова історія, а притча: пісок тут – забуття, криниця – пам’ять і духовне джерело, яке пересихає, коли до нього перестають приходити.
Майже німе, чорно-біле, збудоване на образах кіно – настільки вільне за формою, що радянська влада заборонила його на 22 роки.
Актори і творці
Головну роль зіграв Дмитро Мілютенко. Це подвійний дебют: оператор «Тіней забутих предків» Юрій Іллєнко вперше став режисером, а поет-шістдесятник Іван Драч – сценаристом. Разом вони створили маніфест українського поетичного кіно.
Цікаві факти
- Фільм заборонили одразу після створення – глядачі побачили його лише у 1987 році, через 22 роки.
- Стрічка входить у топ-100 найкращих фільмів в історії українського кіно за версією Довженко-Центру.
- Відреставрована версія офіційно доступна онлайн – те, за що колись карали, тепер у вільному легальному доступі.
Де подивитись легально
Фільм доступний на sweet.tv і у колекції Довженко-Центру. Перевіряйте офіційні джерела.
Підсумок: «Криниця для спраглих» – заборонений шедевр про пам’ять і забуття: кіно, яке випередило свій час на десятиліття.
Читайте також
- Степне (2023): «Леопард» Локарно за режисуру
- Мирні люди (2024): документ з перехоплених розмов окупантів
- Медовий місяць (2024): камерний трилер про пару в окупації
- 2000 метрів до Андріївки (2025): новий фільм Чернова
