Краматорськ, місто з багатою історією та культурою, завжди мав активне інформаційне середовище. Журналісти місцевих видань невпинно працювали над висвітленням подій, які відбувалися в місті, інформуючи громадськість і створюючи літопис часу. З нагоди Дня журналіста редакція «Pro100Media» зібрала цікаві факти про ЗМІ та журналістику в Краматорську. Від старих газетних видань до сучасних медіаплатформ – ви дізнаєтесь більше про історію та розвиток місцевої журналістики, яка продовжує активно впливати на життя нашого міста.
29 червня 1927 року почала виходити газета «Краматорська домна», яка 19 вересня 1930 року була перетворена на міську газету «Краматорська правда».
Кожен випуск “Краматорської домни” готували 7 працівників, друкували в єдиному екземплярі з періодичністю 1 раз на місяць. З 1925 року «Домну» почали видавати на шапірографі, а друкарським способом газету вперше надрукували лише в 1927 році.
Останній номер “Краматорської Домни” вийшов 12 вересня 1930 року. Це було пов’язано з тим, що у липні 1930 року п’ять округів Донбасу було перетворено на 17 адміністративних районів. З цього моменту станція Краматорська (стара назва Краматорська), що раніше входила до складу Артемівського округу, стала районним центром. Постало питання про створення районних газет. Так з’явилася “Краматорська правда”. Тоді вона виходила на одному листку і складалася лише з двох шпальт. Рекордним тиражем газета виходила у 1990 році – 60 тис. екземплярів на тиждень.
Загалом “Краматорська правда” виходила до 2021.
11 серпня 1934 року вийшов перший номер заводської газети «Сталінець» (пізніше «За технічний прогрес», пізніше «Вісник НКМЗ»). Газета “Вісник НКМЗ” розповсюджувалась безплатно і довгий час у 1990-ті мала великий тираж у 40 тисяч екземплярів. Спочатку метою видання було інформування працівників заводу про новини, досягнення та важливі події, пов’язані з роботою НКМЗ. Пізніше тут висвітлювала не тільки виробничі досягнення, але й соціальні проєкти, культурні події та спортивні заходи, які проводилися на заводі та в місті.
7 листопада 1958 року на останній сторінці святкового номера газети “Краматорська правда”, вперше в нашому місті, було опубліковано програму телепередач. З того часу телебачення стало невіддільною частиною життя краматорців.
У 1960-х роках у Краматорську була створена перша місцева телестудія. Вона почала мовлення з коротких інформаційних випусків та документальних фільмів про життя міста.
Під час Другої світової війни у Краматорську активно працювали воєнні кореспонденти. Вони висвітлювали події на фронті та життя в тилу, що було важливим для морального духу населення. Загалом під час німецької окупації у місті видавалась українська газета та друкувались українські книжки.
Під час радянського періоду в нашому місті популярність мала газета “Краматорський металург”. Вона зосереджувалася на досягненнях соціалістичного будівництва та висвітлювала діяльність місцевих заводів. Загалом журналісти Краматорська завжди приділяли велику увагу висвітленню промислових досягнень міста, адже наше місто відоме своїми заводами. Часто робили репортажі з підприємств, розповідаючи про нові технології та досягнення.
Першою недержавною газетою у пострадянському Краматорську стала газета “Молодіжна панорама”. Біля її джерел стояло 4 особи – Андрій Євченко, Наталія Євченко, Валентина Панченко та Сергій Виноградов. У підготовці кількох номерів видання допомагав молодіжний центр “Седекс”, який існував при комітеті комсомолу Краматорського індустріального інституту.
17 грудня 1990 року в Краматорську розпочала роботу перша недержавна ТРК «СКЕТ». У Краматорську «СКЕТ» ефірний час ділив з телеканалом “ТВ32”, а у Донецьку разом з “7×7” та ”ТРК Україна” з 1991 до 1999 року. Телеканал припинив ефірне мовлення у 2005 році та перейшов на кабельне мовлення, остаточно припинивши роботу у серпні 2021 року.
Секрет успіху СКЕТ був неймовірно простий. Канал брав, де міг, свіжі фільми, в більшості, американські та запускав їх в ефір. Були в ефірі й новини, й «СКЕТ-дайджест», й тематичні програми, але саме завдяки фільмам ТРК стала культовою.
Перший номер газети ДДМА “Академія” випустили 17 грудня 1999 року.
Ініціаторами створення газети стали три студенти: Аліна Остафійчук, Ярослав Шумейко та Олена Єрьоменко. Робота редакції була спрямована на забезпечення оперативного інформування викладачів та студентів про діяльність Академії, рішення ректорату та роботу громадських організацій.
Пізніше редакція стала медіагрупою «Академія».
На початку 2000-х у Краматорську офіційно було зареєстровано понад 35 періодичних видань. З розвитком інтернету в той час у Краматорську почали з’являтися перші онлайн-видання. Вони стали популярними через швидкість поширення новин та можливість коментування статей. Це свідчить про багатогранний розвиток журналістики в Краматорську, її адаптацію до нових умов та технологій, а також важливість для місцевої громади. З’явилися новинні сайти, такі як “Краматорськ.INFO”, які дозволяли мешканцям нашого міста оперативно отримувати інформацію.
У 2005 році на базі ДДМА створено радіо «Академія». Перша трансляція радіо була присвячена річниці заснування газети – 17 грудня 2005 року. Перші записи програм проводилися в одному приміщенні з газетою, тому у 2006 році у приміщенні редакції було обладнано дикторську кімнату.
У 2009 році до своєї книги «100 найвідоміших імен Краматорська» краєзнавець Віталій Бабкін включив трьох журналістів: Макара Шарабана, Олега Плуталова та Порфирія Трейдуба. Останній є першим робкором Краматорська.
У 2011 році у Краматорську пройшов 25-й обласний фестиваль преси. Його організувала Донецька обласна Спілка журналістів України. Тоді до нашого міста приїхали понад 50 журналістів із різних міст Донбасу та Ростова-на-Дону.
У 2014 році, у зв’язку з окупацією Краматорська, друковані видання пішли з міста та зосередилися на випусках інтернет-версій.
Родоначальником незалежної журналістики у Краматорську вважається Леонід Бєлкін, кандидат технічних наук, у 1990-1998 роках – депутат Краматорської міської ради, який не боявся відкрито критикувати міську владу та писати на заборонені на той час теми.
Ці факти підкреслюють багатогранний розвиток засобів масової інформації в Краматорську, їхню адаптацію до нових умов та важливу роль у житті місцевої громади.
