Вулиця Актюбінська тепер має назву Любомира Гузара, хто він, та чому в його честь назвали вулицю читайте далі.
Його називали людиною, якій на плече сідають янголи. Щирий, відвертий та сповнений любові.
Архієпископ-емерит Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Любомир Гузар помер на 85-му році життя. Про нього часто говорили як про людину, в присутності якої політики та олігархи замовкають. Він казав, що з життя треба сміятися, і був по-дитячому простим у спілкуванні.
5 фактів про Блаженнішого Любомира.
1. Любомир Гузар прожив в США 20 років, в Італії – 24 роки. Після 46 років еміграції у 1993 році повернувся в Україну та оселився біля Львова. “Мені стали сльози в очах. Я був на рідній землі”, – так описував свої враження від повернення Блаженніший Любомир. Утім, отримати українське громадянство йому вдалося вже на посаді глави УГКЦ у 2001 році.
2. Він спілкувався українською, польською, німецькою, англійською та італійською мовами, хоча скромно зізнавався, що знає більше.
3. Любомир Гузар очолював Українську греко-католицьку церкву десять років (2001 – 2011). За цей час йому вдалося чи не найважливіше – перенести престол УГКЦ до Києва, фактично зробивши церкву всеукраїнською, поступово стираючи асоціації виключно із Західною Україною, а також просуваючи її на схід. Він також став першим в історії УГКЦ патріархом, хто зрікся престолу.
4. Після смерті папи Івана-Павла II у 2005 році Любомир Гузар став одним з кандидатів на Ватиканський престол (з-поміж 16 інших кандидатів).
5. Любомир Гузар залюбки спілкувався із пресою, не любив нахвалювати себе, проте радо ділився своїми спогадами. Окрім того, архієпископ мав власну колонку-блог у виданні «Українська правда». Любомир Гузар всіляко підтримував та морально направляв українців.
«Справжня, остаточна перемога стане можливою, якщо ми всі в повному значенні цього слова будемо поводитись, як належить людям. Всі інші перемоги є лише частковими або уявними, і ніколи не приносять справжнього миру» – Любомир Гузар.
