У кожного міста є свої незримі маркери пам’яті. Для когось це старі будівлі чи запах асфальту після дощу. А для Краматорська – це ще й новорічна ялинка.
Та сама, біля якої призначали зустрічі. Та сама, з якою фотографували дітей «на пам’ять». Та сама, що багато років поспіль визначала просту й важливу річ: рік закінчився – попереду буде краще. Журналісти Pro100Media зібрати історичні фото, які добре ілюструють як змінювалась новорічна ялинка у Краматорську: коли вона з’явилася, якою була і чому сьогодні ми все частіше згадуємо її в пам’яті.
Звідки взялася традиція ставити ялинку
Традиція прикрашати хвойне дерево має європейське коріння і сягає XVI–XVIII століть. Спочатку це був різдвяний символ, пов’язаний із християнськими святами.
На території України ялинка з’являється у XIX столітті, передусім у великих портових і промислових містах. Однак після революції 1917 року традиція була заборонена як релігійна. Переломним став 1935 рік, коли в тодішньому СРСР офіційно дозволили ялинку, але вже як світський символ Нового року, а не Різдва. Саме з цього моменту новорічна ялинка масово з’являється в містах України.
Коли ялинка з’явилася в Краматорську
Точної дати першої ялинки в Краматорську не зафіксовано. Це типовий випадок для багатьох промислових міст України: у першій половині XX століття такі події не вважалися чимось винятковим і рідко потрапляли до офіційних хронік. Проте відсутність точної дати не означає відсутність самої традиції.
Архівні фотографії та світлини зі святкувань свідчать, що щонайменше з початку 1960-х років у Краматорську вже існувала традиція міської новорічної ялинки. Це повністю відповідає загальній картині того часу: у радянський період новорічна ялинка після 1935 року стала офіційним, світським символом Нового року в містах СРСР, зокрема й на Донеччині.
На фото тих років видно прикрашені ялинки, тодішніх святкових героїв Діда Мороза та Снігуроньку, масові гуляння, дітей і родин на центральних майданчиках міста.
У радянські часи святкування Нового року в Краматорську, як і по всій країні, мало чітко визначений світський характер. Ялинка була головним символом, навколо якого будувалося свято: дитячі свята, подарунки, колективні заходи від підприємств, шкіл і будинків культури.
Для багатьох мешканців саме ці моменти закарбувалися в пам’яті як частина дитинства. Не через ідеологію, а через відчуття тепла, спільності й очікування чогось доброго.
Після здобуття Україною незалежності традиція міської ялинки в Краматорську не зникла. Навпаки, у 1990-х і 2000-х роках вона збереглася як важливий елемент зимового міського життя. Формати святкувань поступово змінювалися, з’являлися нові прикраси, сучасна ілюмінація, концерти, ярмарки. Але сенс залишався тим самим: ялинка була знаком того, що рік добігає кінця, а місто, попри всі труднощі, живе далі.
Де ставили головну ялинку
Для Краматорська новорічна ялинка була не просто атрибутом свята, а частиною міського ритму. Її встановлення означало початок святкового періоду, а сама вона ставала точкою тяжіння: місцем зустрічей, прогулянок, дитячих радощів. У різні роки головну ялинку встановлювали в центральній частині міста, а в новітній історії – на Площі Миру. Саме там відбувалося офіційне відкриття свят, запалювали ілюмінацію, проходили концерти та заходи для дітей.
Ялинка в Краматорську ніколи не була просто деревом з гірляндами. Вона була місцем побачень, орієнтиром («зустрінемось біля ялинки»), простором, де місто ставало ближчим.
Зміни настали після 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му. Питання безпеки стало визначальним. У прифронтовому Краматорську масові заходи почали скасовувати, а міську новорічну ялинку вирішували не встановлювати взагалі. Це рішення офіційно пояснювали ризиками для мешканців і небезпекою великих скупчень людей. Таким чином традиція, яка десятиліттями була невіднятною частиною міського простору, опинилася на паузі.
Втім, навіть за відсутності центральної ялинки саме її образ продовжує жити в пам’яті краматорців. Для одних це спогад про зимові вечори на площі, для інших – про дитячі фотографії, для когось просто про відчуття спокійного, мирного міста.
Сьогодні новорічний настрій частіше народжується в домівках, у маленьких ялинках, у вогниках на вікнах, у тихих родинних вечорах. І в цьому теж є продовження традиції – менш гучне, але не менш значуще.
Історія новорічної ялинки в Краматорську – це історія не лише про святкове дерево. Це історія про зміну епох, про місто, яке вміло радіти в мирні часи та вчиться берегти світло в складні. І колись це світло знову з’явиться на міській площі, як символ того, що життя триває.
