Кам’янець-Подільський – це одне з найдавніших міст в Україні, розташоване на невеликому кам’яному острові, оповитому річкою Смотрич. Місто-фортеця, місто-легенда, “квітка на камені” — саме так з любов’ю називають Кам’янець-Подільський його жителі та численні гості.
Кам’янець є найбільшим не обласним центром у Західній Україні, проте за кількістю архітектурних пам’яток займає третє місце в усій Україні після Львова та Києва. Його часто називають музеєм просто неба: аж так багато у ньому дивовижних пам’яток. Упродовж багатьох століть місто було політичним, економічним і культурним центром Поділля.
Феномен привабливості міста у шанобливому ставленні його жителів до історії: найдавніша його частина, а це цілий мікрорайон, має статус історико-архітектурного заповідника. Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» входить у список «Семи чудес України» та налічує більше півтори сотні пам’яток архітектури.
Кам’янець-Подільський розділяється значним каньйоном, в якому протікає річка Смотрич, на дві частини. Старе місто знаходиться на скелястому півострові, який з’єднує з Новим містом Новопланівський міст.
Почати огляд міста варто почати з Ратуші або Будинкe польського магістрату. Ратуша у Кам’янці-Подільському була побудована у XІV столітті та визнана одною з найбільших в Україні. На другому поверсі діють декілька виставок, зокрема, музей історії міста, де можна дізнатися історію Кам’янця-Подільського та його жителів.
Але справжньою візитівкою міста безперечно є Кам`янець-Подільська фортеця, яка складається зі Старого замку, нової фортеці та міських споруд. Досі тривають суперечки щодо того, коли була зведена фортеця: перші згадки датовані 1374-м роком, коли місту видали магдебурзьке право, проте археологічні дослідження змістили хронологію фортеці на два сторіччя назад.
Серце фортеці – Старий замок. Він має площу близько 1,5 гектара. Збудований у формі неправильного чотирикутника, периметр якого оточують 11 башт. Кожна з одинадцяти веж замку має власну назву та особливу історію. Деякі з них наразі виконують функції оглядових майданчиків та виставкових зал. До фортеці веде Турецький міст, який визнали найстарішим у країні та внесли до «Книги рекордів України».
Цікавий факт: Кам’янець-Подільську фортецю прийнято вважати однією з найбільш неприступних на теренах сучасної України. Існує легенда, що у 1621 року, коли хан Осман із військом підійшов до міста, його вразили міцні стіни і башти фортеці. Він спитав у своїх підданих, хто збудував це диво. Ті йому відповіли: «Аллах». Тоді Осман вигукнув: «Нехай Аллах і бере її», – і відступив.
За всю свою історію місто-фортеця було взяте всього двічі: 1393 року його захопив литовський князь Вітовт, а 1672 році, завдяки великій численності війська, містом заволоділи турки.
На території Старої фортеці відвідувачі можуть оглянути експозиції, що відтворюють сторінки історії замку та краю та поринути у ті дивні часи: приміряти лицарські обладунки, постріляти з лука чи арбалета, скуштувати в місцевій пекарні свіжу випічку, приготовану в печі за давніми рецептами, та взяти участь у приготуванні хліба або власноруч створити виріб із глини у гончарній майстерні.
Музей мініатюр «Замки України».
Ще одне місце куди обов’язково треба зайти бувши у Кам’янець-Подільському – це музей мініатюр «Замки України», адже тут можна побачити як виглядали замки України у свої кращі чати. На території музею створено доволі точні мініатюрні копії 16 найвідоміших замків України. Багато з них є реконструкціями, оскільки далеко не всі оригінальні замки збереглися до наших днів. На зелених газонах розташовані дуже реалістичні копії замків та фортець, на мініатюрах немов справжні вікна, брами, мости, навіть розташування біля водойм, як у оригіналів. Між газонами – викладені бруківкою доріжки, по яких і пересуваються відвідувачі.
Окрім історичних пам’яток і старовинної архітектури в місті Кам’янець-Подільський є і сучасне найромантичніше місце – це сквер «Лебедине озеро» та «Алея закоханих».
Перейшовши новопланівський міст від старого міста до нового, відразу зліва розташована Алея Закоханих, яка входить до охоронних зон історико-архітектурного заповідника. На початку алеї нас зустрічає кований птах на зразок павича, позаду якого клумба-квітник у формі розпущеного хвоста. За нею починається сквер Лебедине озеро. Сквер затишно розташувався на краю урвища Смотрицького каньйону. У різних його частинах знаходяться кілька чистих джерел і старі кам’яні сходи в каньйон, що збереглися в первісному вигляді та численні цікаві статуї, зокрема, статуя білого оленя, який є символом міста. А найбільша прикраса скверу – білі та рідкісні чорні лебеді, які мешкають у водоймі.
Ольга перемістилася з Краматорська до Хмельницького від початку повномасштабного вторгнення, з журналістами Pro100media вона ділиться враженнями від поїздки у Кам’янець – Подільськ.
«У Кам’янці була лише один раз, але закохалась у це місто, як то кажуть, з першого погляду. Місто вразило незвичним поєднанням старовинної архітектуру із дивовижними природними ландшафтами. А ще у місті є безліч статуй у повний зріст, які додають особливої, казкової атмосфери. Прогулянка Кам’янцем-Подільським нагадала подорож у минуле: здається, варто звернути за кут, і тобі назустріч вийде середньовічний чернець чи лицар на коні. Після поїздки залишилися лише позитивні емоції, дуже хочу приїхати ще раз».
“Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network”
