Вулиця Уральська була недавно перейменована на ім’я Степана Чубенка – молодого хлопця, який загинув від рук окупантів. Перейменування вулиць стало символом вшанування пам’яті героїв, які віддали своє життя за мир та свободу України.
Степан Чубенко народився у Краматорську, навчався в ЗОШ № 12. З 6 років займався греко-римською боротьбою, призер обласних змагань; володів акторськими здібностями, жодний шкільний захід не обходився без його участі. Стьопа встиг створити Краматорську Лігу КВК і в складі команди захищав честь міста в Кременчуці, Сєвєродонецьку та інших містах.
Степан неодноразово був призером і лауреатом конкурсів читців, сам писав вірші. Його збірка «Я зрозумів сенс життя» зайняла 1 місце в обласному конкурсі «Створи шедевр».
Незадовго до власної смерті Степан написав такі рядки:
Я звичайний українець,
Який мріє про одне,
Щоб мій син, піднявши очі,
Бачив небо голубе.
Я звичайний українець,
І я мрію про одне,
Щоб на прапорі воліло
Завжди жовте й голубе.
Стьопа став воротарем молодіжної команди ФК «Авангард». Разом з друзями всюди підтримував краматорську команду «Авангард», шефствував з нею над дитячим будинком «Антошка».
Своїм друзям по команді якось сказав: «Запам’ятайте, є три святині: Батьківщина, батьки і Бог». І коли настав небезпечний для України час, він довів, що є гідним сином своєї країни.
Наприкінці липня 2014 року, повертався до рідного міста і був затриманий незаконним збройними формуваннями так званої «ДНР». За жовто-блакитну стрічку та шарф футбольного клубу «Карпати», за проукраїнську позицію був підданий знущанням і тортурам, відправлений до Горбачево-Михайлівки під Донецьком у розпорядження бандформування «Керч». Дорослі, озброєні бандити так боялися 16-річного хлопця, що били його зв’язаним, налаштували проти нього населення селища. По-звірячому замордованого підлітка розстріляли і закопали біля дороги.
З великими труднощами вдалося домогтися ексгумації тіла і повернення його до Краматорська. Ховали Степана 8 листопада 2014 року у рідному місті. Попрощатися з ним прийшли тисячі людей, адже, як написав у своєму блозі один з краматорець, «серце у нього було велике і чисте … повне любові … любові до життя, футболу, батьків, свого міста і своєї Батьківщини … в його серці містилася вся Україна».
10 листопада 2017 року суд міста Торецька виніс трьом вбивцям Степана Чубенка вирок про довічне ув’язнення.
Посмертно Степана Чубенка було нагороджено державними й недержавними відзнаками: орденом «За мужність» ІІІ ступеня; орденом «Народний Герой України»; медаллю «За жертовність і любов до України»; пам’ятним нагрудним знаком «Кров за Україну».
Слава Україні! Героям Слава!
