У Краматорську переймінували вулицю Сочинську (Шабельківка) на честь Миколи Амосова.
Микола Михайлович Амосов – талановитий вчений, видатний хірург, основоположник біокібернетики в Україні, письменник, громадський діяч, академік Національної академії наук України та Академії медичних наук України, один із перших у Радянському Союзі почав проводити операції на серці. Він створив інститут серцево-судинної хірургії та першим здійснив протезування мітрального клапана серця, а на міжнародному рівні він вперше ввів у вживання протезування клапанів серця, що мають антитромботичні властивості.
Микола Михайлович Амосов народився 1913 року в селі Вільхове Вологодської губернії в звичайній сільській родині. Мама – Єлизавета Кирилівна все життя працювала акушеркою на медичному пункті в селі Вільхове. Батько був учасником Першої світової війни, у 1919 році повернувся з німецького полону. Та через деякий час батько залишив сім’ю, за що Микола Амосов його так ніколи і не пробачив. Сім’єю і підтримкою для нього завжди була мама.
Початкову школу Микола Михайлович закінчив у рідному селі, а з 1926 року навчався в череповецькій школі. З дитинства захоплювався книгами, саме мати привила йому любов до літератури. Після закінчення Лісомеханічного технікуму в Череповці у 1932 році, він отримав диплом техніка і влаштувався механіком на Архангельській електростанції, де пропрацював три роки. В цей час виникає нове захоплення – створення різних механізмів та винаходів. Через нестачу технічних знань, Микола Амосов вступив до Всесоюзного заочного індустріального інституту (ВЗІІ).
Та мирне громадянське життя зупинила війна і Миколу Амосова призвали до лав Червоної Армії. На посаді військового хірурга він пройшов всю страшну війну на багатьох фронтах – Західному, Брянському, 1, 2 і 3-му Білоруських фронтах, а також на 1-му Далекосхідному фронті. У польовому пересувному шпиталі Амосов зустрів долю з операційною медсестрою Лідією Денисенко, 1944 року вони одружились.
Микола Амосов за час війни зібрав матеріал для кандидатської дисертації на тему «Про поранення колінного суглоба», яку успішно захистив. За ці страшні роки Амосов став досвідченим хірургом і міг оперувати будь-які частини тіла.
Після війни Микола Михайлович продовжив хірургічну практику, успішно оперував хірургічні та онкологічні ураження легенів, стравоходу, кардіального відділу шлунка. Він став завідувачем відділення хірургії Брянської обласної лікарні, в якій створив власну методику резекції легенів при раку і туберкульозі. По цій темі видатний хірург захистив спочатку кандидатську, а потім і докторську дисертації.
У листопаді 1952 року Микола і Лідія Амосови переїхали до Києва. Миколу Михайловича запросили для керівництва спеціально створеною клінікою торакальної (грудної) хірургії. Амосов захистив докторську дисертацію на тему: «Пневмонектомії і резекції легенів при туберкульозі» і був обраний на кафедру в медінституті.
У 1956 році в сім’ї Амосових народилася донечка Катя. Для Миколи Михайловича ця подія стала справжнім дивом, він був чудовим турботливим батьком.
Поворотним у кар’єрі геніального хірурга став 1957 рік. Він вперше стикнувся в Мексиці з операцією на серці, в якій використовувався апарат «штучне серце». Після повернення на батьківщину, кар’єра лікаря Амосова стрімко злітає. Спочатку він очолює лабораторію, потім відділ біоенергетики, а згодом стає директором Інституту серцево-судинної хірургії у Києві. За цей час він разом з іншими науковцями розробив власний апарат штучного кровообігу. За роки своєї медичної практики видатний кардіохірург провів понад 6 тисяч операцій на серці.
Читайте також: Провулок Таймира у Краматорську, перейменували на честь Віктора Кривошеєва.
Видатний лікар невтомно працював кілька десятків років, впроваджуючи новітні технології і революційні способи проведення надскладних хірургічних операцій. Микола Амосов у 1963 році першим у Радянському Союзі здійснив протезування мітрального клапана серця, а в 1965 році створив і вперше в світі впровадив у практику антитромботичні протези серцевих клапанів.
Крім хірургічної практики, геній медицини писав книги. Талант письменника приніс Амосову визнання і славу. Його книга «Роздуми про здоров’я» була видана гігантським тиражем – 7 мільйонів екземплярів.
Микола Амосов продовжував хірургічну практику до похилого віку, свою останню операцію на серці він провів, коли йому вже минуло вісімдесят років.
Але який неочікуваний злий поворіт долі – взимку 1998 року стан серця видатного каріохірурга погіршилось. У травні Амосову зробили операцію в Німеччині. Обстеження підтвердило різке звуження аортального клапана й ураження коронарних артерій. Німецький професор вшив Амосову біологічний штучний клапан i наклав два аортокоронарних шунта. Операція була проведена успішно, через три тижні Микола Михайлович повернувся додому. Але 12 грудня 2002 життя вченого обірвалося від обширного інфаркту міокарда.
Микола Амосов – геній української і світової медицини, письменник, новатор, винахідник і талановитий вчений, що випередив час. Це людина-епоха, видатний хірург, завдяки якому було врятовано тисячі людських життів. Його вклад в науку важко переоцінити.
