28 вересня Новокраматорський машинобудівний завод (НКМЗ) відзначив своє 90-річчя. За цей час завод став одним із найважливіших промислових гігантів України, відомим далеко за її межами. З моменту свого заснування НКМЗ пройшов шлях від невеликого виробництва до міжнародно визнаного підприємства, яке займається виготовленням складного промислового обладнання для різних галузей. Сьогодні журналісти “Pro100Media» зібрали цікаві факти про історію заводу, його досягнення та вплив на світову індустрію.
Завод відкрили 28 вересня 1934 року. Саме в цей день відбувся урочистий пуск першої черги НКМЗ, а урочисте закладання підприємства відбулося восени 1929 року під час великого мітингу.
Основний тягар із забезпечення кадрами нового заводу ліг на СКМЗ. Десятки робітників цього підприємства було переведено на НКМЗ. Також після запуску на НКМЗ терміново створювались робочі школи для навчання працівників роботі на новому обладнанні.
На запуск НКМЗ приїхав відомий радянський педагог та письменник Антон Макаренко. Він узяв із собою своїх вихованців, багато з яких пов’язали своє життя з нашим заводом.
НКМЗ став заводом заводів. Він був розрахований на щорічний випуск 30 комплектів устаткування для мартенівських і 6 повних комплектів для доменних печей, 3 блюмінгів, 16 прокатних станів, великої кількості устаткування для шахт і коксових батарей.
Серед перших замовлень підприємства було створення восьми прокатних станів для випуску спецсталей для Запорізького меткомбінату. На цих станах на Запоріжсталі мали прокатуватись листи зі спеціальної сталі, основним споживачем якої був військово-промисловий комплекс.
З початку пуску та до кінця 1940 року НКМЗ виготовив 140 тис. тонн різного обладнання. На заводі працювало 20 тисяч робітників. До повномасштабного вторгнення тут працювали цілі виробничі династії, де «загальний стаж родини» складав 300-400 років, якщо скласти всі роки праці на підприємстві усіх членів кількох поколінь однієї родини.
Першим директором Новокраматорського машинобудівного заводу був Іван Кирилкін. Одночасно з будівництвом цехів заводу велику увагу він приділяв будівництву житла та соціально-культурних установ у Соцмісті. За особисті заслуги в організації будівництва НКМЗ Іван Кирилкін був нагороджений орденом Леніна та премійований персональним автомобілем. У 1938 році Кирилкін став жертвою репресії та помер у Кіровському таборі через чотири роки. У 1966 справу Івана Тарасовича було переглянуто і він був реабілітований.
Загалом сталінський терор 1936-1939 не оминув НКМЗ. Тоді вчинили масову розправу над інженерами, технологами та керівниками підприємства. Лише в одному цеху НКМЗ протягом однієї зміни було заарештовано 17 осіб.
Під час Першої світової війни підприємство було оперативно переорієнтоване на випуск суто військової продукції. З 1941 на НКМЗ випускалися бронепоїзди та важкі артилерійські гармати.
У 1943 під час відступу німецькі війська знищили завод. Збитки тоді становили 500 мільйонів рублів.
У липні 1952 року на НКМЗ спеціально приїхала група Української студії документальних фільмів і розпочала зйомку нового короткометражного документального фільму «Завод заводів». У 1952 році вийшов короткометражний фільм «Новокраматорці» про творців унікальних гідротурбін та крокуючих екскаваторів. У картині також показали, як проводять своє дозвілля машинобудівники підприємства. Крім того, у 50-х про наше місто зняли фільм «Коли починається юність», про життя молодих робітників-машинобудівників. У 1959 році вийшов документальний фільм про завод НКМЗ «Чверть століття потому». Тоді ж випустили фільм “Будівельники” до Дня будівельника. Це захопливий репортаж про колектив працівників НКМЗ.
У 1954 році на поличках книгарень з’явилася нова книга «Механічна обробка металів». У ній були описані нові високопродуктивні інструменти, пристрої та методи обробки, впроваджені на НКМЗ. Авторами книги були працівники заводу. Також у 1958 році державне видавництво образотворчого мистецтва та музичної літератури УРСР випустило ілюстровану брошуру «Краматорськ». У брошурі автори навели цікаві дані, що характеризували високі темпи міського будівництва, активну участь краматорців у індустріалізації країни, розвиток народної освіти та культури у місті.
У 1957 в мартенівському цеху НКМЗ закінчено спорудження найпотужнішої в СРСР камери для вакуумного розливання стали місткістю 200 тонн.
Крім того, машинобудівники НКМЗ вперше у практиці прокатобудування країни виготовили та зібрали планетарну кліть та гігантський безшаботний молот. Також НКМЗ став ініціатором впровадження електрошлакового зварювання в країні.
Підтримуючи війну з Україною, мешканці російської столиці навряд чи замислюються про те, що майже половина всіх станцій метро в Москві існує завдяки Новокраматорському машинобудівному заводу. Наприклад, станція «Маяковська» прокладена першим радянським прохідницьким щитом, який було зроблено на НКМЗ. Цікаво, що під час нальотів німецької авіації під час Першої світової війни ця станція служила бомбосховищем для тисяч людей.
Палац культури НКМЗ є найбільшим Палацом культури в Україні. Він збудований у 1965 році та має загальну площу 15 тисяч кв. метрів. Палац будували майже 10 років. До сьогодні будівля повністю зберегла у своєму дизайні стиль сталінського неокласицизму.
У 1960-х механізми, створені на спецвиробництві НКМЗ, конструювалися вперше у світі та являли собою концентрацію потужного творчого інтелекту та найвищої відповідальності. Ці якості характерні для установника 8У0213 і триярусної кабіни обслуговування 8У216М – унікальних агрегатів, виготовлених для забезпечення польоту Юрія Гагаріна в космос.
Надалі НКМЗ супроводжував своїм обладнанням всі космічні старти СРСР, зокрема успішні пуски ракети-носія “Протон”, що доставила станції “Салют” і “Мир” на навколоземну орбіту. Обладнання НКМЗ супроводжувало всі пуски ракети-носія Н-1, не давши у забезпеченні проблемного апарату жодного збою.
Саме за допомогою обладнання, створеного розумом та руками краматорців, запущені у космос перші штучні супутники Землі, собаки Лайка, Білка та Стрілка. Новокраматорський машинобудівний завод також брав участь у створенні першого радянського місяцехода.
Для досліджень далекого космосу Місяця, Марса, Венери запущено космічні апарати “Квант”, “Квант-2”, “Кристал”, “Спектр”, супутники телебачення, зв’язки та інші апарати.
Машзавод брав участь і у програмі зі створення радянського «шатлу» – космічного корабля багаторазового використання «Буран». Для першого радянського багаторазового ракетно-космічного комплексу «Енергія-Буран» Новокраматорським машзаводом сконструйовано та випущено унікальне обладнання. Крім того, НКМЗ успішно впорався зі створенням керамічних пластин, що захищали цей корабель від надвисоких температур. Успішний запуск комплексу було здійснено 15 листопада 1988 з космодрому «Байконур». Політ орбітального корабля «Буран» до космосу та його автоматичний спуск на Землю з використанням бортового комп’ютера та бортового програмного забезпечення – увійшов до книги рекордів Гіннеса.
НКМЗ випускав не лише машинобудівне обладнання, а й посуд із вогнетривкої глини. У музеї історії міста можна побачити два зразки такої продукції: глечик та сувенірного кота.
Джерела фалеристики Краматорська також своєю появою завдячують НКМЗ. У 1934 році з нагоди пуску першої черги машинобудівного гіганта будівникам заводу вручали нагородні значки. Тираж перших краматорських значків становив 3000 екземплярів. Тільки з’явившись, вони відразу стали раритетом. Сьогодні значки Краммашбуду – мрія багатьох фалеристів.
Музей історії НКМЗ було засновано у вересні 1970 року. Він мав 8 зал, обійшовши які можна простежити як разом із підприємством розвивався й сам Краматорськ.
До 2010 року завод утримував найбільший у Донецькій області дитячий оздоровчий центр.За зміну, яка тривала три тижні, там могло відпочити понад 1000 дітей.
Машини та обладнання з маркою «НКМЗ» працюють в 49 країнах світу, зокрема у Японії, Німеччині, Франції, Італії, Канаді.
Три найбільші у світі преси виготовлені саме на НКМЗ. Два – для Самарського та Верхньо-Салдинського металургійних заводів, і один для авіаційного заводу у французькому Іссуарі.
Інженерна машина, яку створили на Новокраматорському машинобудівному заводі, під час Чорнобильської трагедії у 1986 була єдиною, здатною працювати біля зруйнованого ядерного реактора. Вона розчищала проходи до нього.
У середині 2000-х на НКМЗ розпочалася «епоха Скударя» – директора, а пізніше – власника та президента підприємства. Його стиль управління багато хто оцінює як жорсткий і авторитарний, але протягом багатьох років Георгію Скударю вдавалося утримувати завод серед лідерів машинобудівної галузі України. До повномасштабного вторгнення продукція НКМЗ постачалася до 79 країн світу.
За підсумками 2013 року завод посів 3 місце в рейтингу провідних підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій.
У 2017 на НКМЗ впровадили благодійну соціальну програму «НКМЗ для Краматорська», спрямовану на розв’язання проблем інфраструктури міста за заявками мешканців або місцевих громад; допомогу закладам освіти та охорони здоров’я у відновленні приміщень і придбанні обладнання; залучення городян до здорового способу життя; організацію культурних і спортивних заходів.
У 2018 році НКМЗ отримав статус “Підприємство року”. Завод також став лауреатом премії Кабінету Міністрів України “Кращий експортер року”.
У 2022 було прийнято рішення про тимчасове припинення роботи підприємства і його консервацію. Завод перереєстровано в Києві. Того ж року Верховна Рада ухвалила рішення передати майно НКМЗ у державну власність, через загрозу захоплення заводу російськими військами.
Загалом за 90-річну історію заводу на ньому змінилося 18 директорів.
«Ця стаття стала можливою за підтримки програми підтримки “Голоси України” (Voices of Ukraine). Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.” Проєкт стипендій для українських медіа та журналістів є складовою програми підтримки «Голоси України», яку координує Європейський центр свободи преси та медіа. «Голоси України» реалізується у межах ініціативи Ганни Арендт і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.
Залиште коментар
Розгорнути ▼