Парламентські фракції Фінляндії 10 лютого обговорять, коли слід ратифікувати основоположні договори НАТО, що може привести країну до членства в Альянсі раніше, ніж сусідню Швецію.
Про це пише видання Euractiv, повідомляє “Європейська правда”.
Обидві скандинавські країни подали заявки на членство в НАТО невдовзі після вторгнення Росії в Україну минулого року. Більшість країн-членів НАТО вже ратифікували ці заявки, окрім Угорщини та Туреччини.
Минулого тижня президент Реджеп Таїп Ердоган заявив, що позиція Туреччини щодо Фінляндії позитивна, “але вона не є позитивною щодо Швеції”.
Різні погляди Туреччини на членство Фінляндії та Швеції чинять тиск на фінських лідерів, змушуючи їх рухатись вперед самостійно. Більшість фінів (53%), опитаних 2 лютого для щоденної газети Ilta-Sanomat, заявили, що не хочуть, аби Фінляндія чекала на Швецію. Тільки 28% сказали, що країни мають іти до НАТО разом.
У п’ятницю парламентські групи Фінляндії вирішуватимуть, чи повинен парламент ратифікувати основоположні договори НАТО до того, як він піде на канікули 3 березня, перед парламентськими виборами 2 квітня.
Якщо парламент проголосує за ратифікацію договорів, президент повинен подати заявку на вступ протягом трьох місяців, щойно всі члени НАТО також ратифікують заявку Фінляндії. Це фактично може призвести до набуття членства в НАТО Фінляндії раніше, ніж Швеції.
Для цього Туреччина та Угорщина повинні ратифікувати членство Фінляндії, а НАТО – офіційно запросити Фінляндію до членства в Альянсі.
Офіційно Фінляндія неодноразово підтверджувала, що хоче вступити до НАТО разом зі Швецією.
Швеція є найближчим оборонним союзником Фінляндії. У разі конфлікту з Росією, з якою Фінляндія має 1300-кілометровий кордон, НАТО знадобиться шведська територія, щоб допомогти Фінляндії захиститися, наприклад, з точки зору логістики.
