Третій рік триває повномасштабне вторгнення, здається всі вже мали навчитися обережності в інформаційному просторі. Виконувати основні правила: не публікувати місця “прильотів”, не повідомляти адресу обстрілу в реальному часі. Однак бувають випадки порушень, одні роблять це заради переглядів, інші просто не знають, що таким чином допомагають ворогові. Журналісти “Pro100media” дізналися, що можна публікувати і чому важливо оприлюднювати наслідки ворожих ударів по цивільній інфраструктурі, але як це робити правильно, на ці питання відповіли у ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
Активна переписка у місцевих чатах про те куди “прилетіло” або “щось літає” просто зараз, у реальному часі, грає на руку ворогові і допомагає скорегувати вогонь. Для того, щоб повідомити про наслідки російських ударів, потрібно хоча б дотримуватись певного часового проміжку.
“Існує спільна заява Міністерства культури та інформаційної політики, Міністерства оборони України та представників ЗМІ, де вказано, що журналісти та блогери можуть збирати інформацію на місцях, одразу після обстрілів. При цьому дозволяється оприлюднення зроблених фото та відео щодо подій на місці ведення бойових дій по завершенню 12 годин для військових об’єктів, через 3 години – для цивільних об’єктів”, – повідомили у ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
І ще – краще ділитись фото та відео контентом вже після оприлюднення інформації в офіційних джерелах.
Пам’ятаєте скільки галасу наробило це селфі жінки у Краматорську. Вона позувала поряд з ракетою, яка влучила у дорожнє полотно, попри заборону фільмувати місця “прильотів”. Це сталося 2 вересня 2023 року, тоді патрульні провели роз’яснювальну роботу.
Важливо поширювати інформацію про російські обстріли об’єктів інфраструктури – дитсадків, лікарень, пологових будинків, тощо. Як зазначають у СБУ, це буде надзвичайно вважливим доказом злочинів Росії проти України у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.
Однак варто дотримуватись певних правил.
Яким вимогам мають відповідати фото та відео для публікації у перші години:
- показувати можна лише крупний план руйнувань чи уламків, де не видно географічних подробиць; (взагалі краще без фото та відео);
- обирати лише ті ракурси, де видно, що все зруйновано, щоб ворог не повторив атаку.
“Якщо людина була очевидцем удару або чула вибух і хоче повідомити про подію, можна дати назву населеного пункту, де стався авіаудар. Не слід прикріплювати фото або відео. Адже по фрагменту фото якоїсь будівлі і маршруту “прильоту” легко знайти, де це сталося. Не можна вказувати точну адресу, координати, докладний опис місця. Так користувачі практично корегують ворога в режимі онлайн”, – уточнюють у СБУ.
Також на фото чи відео мають бути відсутні номери шкіл або лікарень. Не можна публікувати інформацію з розпізнавальними знаками – табличками з назвами вулиць, номерами будинків, великі магазини та супермаркети, підприємства.
“Не можна публікувати кадри роботи української ППО. Таку роботу можна визначити по характерному вибуху у повітрі та феєрверку. Всі публікації фото та відео з вильотами або попаданням ракет демаскують системи ППО. Не публікуйте не перевірену інформацію про загиблих, постраждалих, зниклих”, – повідомили у СБУ в Донецькій та Луганській областях.
Як бути з громадськими місцями, де велике скупчення людей? Зокрема, у соцмережі багато світлин залізничного вокзалу прифронтового Краматорська. Професійні фотографи, волонтери, жителі, блогери, журналісти публікують фото військових, потяг, вокзал. Крім того нерідко вказують локацію. У СБУ пояснюють, що заборони немає, адже це не пов’язане напряму зі ЗСУ та Силами оборони. Втім є одне “але”.
“Однак якщо навіть законодавство прямо не забороняє висвітлення окремих питань, це може спричинити шкідливі наслідки. Зокрема, питання руйнувань та пошкоджень інфраструктури міст України, надає можливість московським агресорам корегувати вогонь, знищувати вцілілі будівлі та засоби забезпечення, тощо. Публікування таких фото, без людей, також варто обмежити”, – зазначають правоохоронці.
Заборонено знімати та оприлюднювати відео або світлини діяльності Сил оборони: переміщення, місця дислокації, а також наслідки ворожих обстрілів. Закон передбачає кримінальну відповідальність, покарання – до 12 років у в’язниці.
Торік за статтею 114-2 (несанкціоноване поширення інформації, про направлення, переміщення зброї, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану), 31 житель Донеччини отримав підозру, було винесено 27 вироків. Цьогоріч 4 кримінальні провадження скеровані до суду, 10 порушників отримали вироки.
