«Я стою на своєму місці, виконую поставлені завдання і продовжую рятувати людей, попри будь-які труднощі», — так говорить Михайло Романенко, водій 38-ї державної пожежно-рятувальної частини 6-го пожежно-рятувального загону міста Слов’янськ.
Про це повідомляє Головне управління ДСНС у Донецькій області.
Михайло родом із селища Черкаське Краматорського району. У лавах Державна служба України з надзвичайних ситуацій він служить з 2018 року та нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». До цього майже вісім років проходив службу у Збройних Силах України, а згодом свідомо обрав шлях рятувальника.
До обов’язків Михайла входить доставка особового складу до місць надзвичайних подій, а також підвіз питної води мирному населенню в районах активних бойових дій. Працювати доводиться в умовах постійної небезпеки та обстрілів.
Влітку 2022 року, під час підвозу води мешканцям Слов’янська, поруч розпочався ворожий обстріл. Після короткої перерви рятувальники одразу ж виїхали на новий виклик — ліквідовувати пожежу неподалік від місця обстрілу.
З початку повномасштабного вторгнення Михайло залишився на місці служби, продовжуючи виконувати завдання та підтримувати цивільне населення. Наприкінці 2025 року під час ліквідації пожежі після ворожого удару два безпілотники впали поблизу автоцистерни. Вибуховою хвилею вибило лобове скло, сам рятувальник отримав поранення, а машина загорілася. Попри це, Михайло загасив пожежу, вийшов на зв’язок із колегами та отримав домедичну допомогу. Усі учасники події залишилися живими.
Ще один важкий епізод служби припав на літо 2024 року, коли під час масованого обстрілу у Слов’янську виникла масштабна пожежа в приватному секторі. Рятувальники працювали понад добу, гасили численні осередки вогню, рятували людей і майно.
Сьогодні Михайло живе й служить на Донеччині разом із дружиною та донькою, які після евакуації повернулися до нього. У вільний час він проводить час із родиною та захоплюється зимовою риболовлею.
«Я мрію, щоб війна закінчилася і кожен міг жити в безпеці та мирі зі своєю родиною», — каже Михайло Романенко.
