Краматорськ – місто, яке змінюється навіть під час війни. Сьогодні журналісти Pro100Media зібрали для вас цікаві факти з життя нашого міста з 2020 по 2024 рік. Ці роки для Краматорська стали часом випробувань, але й часом значущих змін та нових можливостей. Від реконструкцій та нововведень у міській інфраструктурі до великих кроків до декомунізації — ці роки засвідчили незламний дух міста та його громадян.
2020
У Краматорську запровадили карантин через пандемію коронавірусу. Спочатку.в усіх загальноосвітніх школах та дитячих садках, згодом обмеження торкнулися громадського транспорту, ринків, закладів громадського харчування, магазинів непродовольчих товарів. Через епідемію міський бюджет не було виконано на 41,5 млн грн. Пізніше, через велику кількість захворілих в місті навіть розгорнули мобільний госпіталь.
У Саду Бернацького відкрили крите футбольне поле зі штучним покриттям. Тут до повномасштабного вторгнення цілий рік проводили тренування та змагання спортсмени футбольного клубу «Авангард».
17 липня утворено Краматорський район. До нього увійшли колишні Костянтинівський, Слов’янський, Лиманський та Олександрівський райони.
У день звільнення Краматорська і Слов’янська від проросійських бойовиків Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Денис Шмигаль провели телеміст. Прем’єр відвідав наші міста, а Президент – перебував в Одесі. Тоді Володимир Зеленський висловив сподівання, що Україні вдасться повернути всі свої території.
Тоді Краматорськ відвідали й посли Естонії, Польщі, Словаччини та Латвії. Вони взяли участь в офіційній церемонії. Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький вказав, що звільнення Краматорська і Слов’янська було важливою подією і для нього особисто, і для Польщі.
Цікавою подією у житті нашого футбольного клубу була зміна головного тренера. Ним став Олексій Городов, який змінив Олександра Косевича.
Олексій Городов – вихованець Луганського спортінтернату. Грав за команди: “Хімік” (Сєвєродонецьк), “Зоря” (Луганськ), ЦСКА (Київ), “Прикарпаття”, “Олександрія”, “Іллічівець”, “Борисфен”, “Нива” (Вінниця). Виступав на позиції напівзахисника.
У Краматорську у залі палеонтології Музею історії міста з’явилася щелепа гігантської акули. Такого експоната немає в жодному музеї України. Це заслуга палеонтолога Віктора Геращенка, завдяки якому краматорці дізналися, що на теренах нашого міста колись жили динозаври, мамонти та акули. Акула Мегалодон багато століть тому борознила море, що знаходилося на території Краматорська. Кілька років тому наші палеонтологи знайшли у кар’єрі цементно-шиферного комбінату зуби такої акули. Так народилася ідея створення макета щелепи цього монстра.
Мегалодони досягали завдовжки 25 метрів. А висота щелепи становила понад 2 метри. У музеї щелепу зробили у натуральну величину. Акула мала 7 рядів зубів, якими вона перемелювала все, що траплялося на шляху. У макеті всього один ряд зубів, але його достатньо, щоб зрозуміти, якою величезною була ця риба. Важила акула від 30 до 47 тонн. Полювала за китами та тюленями.
Закінчилась реконструкція центральної частини бульвару Машинобудівників. Її обладнали лавочками, ліхтарями та сонячним годинником.
У другому турі виборів мера переміг Олександр Гончаренко, який балотувався як самовисуванець. Гончаренка тоді підтримали 57,85% виборців.
30 грудня, через відсутність масових заходів до Нового року, на стоянці біля “Амстора” краматорські автомобілісти приєдналися до всеукраїнського флешмобу та вишикували зі своїх чотириколісних друзів величезну “ялинку”. Загалом у цій “автоялинці” взяв участь 141 автомобіль.
2021
У 2021 в Краматорську розпочали будівництво лікарні III рівня. За планом обласна лікарня мала б мати 7 корпусів із сучасним обладнанням, діагностичний центр, дитячі та спортивні майданчики, підземний паркінг, системи відеоспостереження.
ФК “Авангард” почав виступати як комунальний футбольний клуб і змінив назву на ФК “Краматорськ”.
На початку літа Донбаська державна машинобудівна академія приєдналася до волонтерської акції зі збору коштів для 93-ї механізованої бригади для придбання двох безпілотних літальних апаратів. Академія стала однією з лідерів серед краматорських меценатів.
У Краматорську у парку “Ювілейний” з нагоди 30-річчя Незалежності України збудували найбільший флагшток у Донецькій області, заввишки 80 метрів. Його облаштували спеціальними вогнями, які підсвічують прапор у темну пору доби. 23 серпня в День Державного Прапора відбулось урочисте підняття найбільшого прапора України в області.
В місті урочисто відкрили Льодову арену – спортивно-розважальний комплекс європейського рівня. Тоді вперше на своїй спортивній базі провели матч ХК “Краматорськ” проти ХК “Білий барс”, а перед початком змагання для глядачів артисти льодового цирку представили яскраву виставу.
Будівництво Льодової арени у Краматорську розпочалося ще у 2016 році, але об’єкт перетворився на довгобуд. У 2020 році вдалося значно активізувати роботи, і вже восени арена була готова приймати відвідувачів.
На початку грудня у Краматорську відкрили пам’ятник Народному Герою України Степану Чубенку. Його встановили в Саду Бернацького біля входу до футбольного поля. Ідея створення пам’ятника належить депутату Краматорської міськради Ангеліні Шостак. Її втілив краматорський скульптор Ігор Нестеренко, який створював пам’ятник пів року.
Степан був воротарем юнацької команди ФК «Краматорськ», що на той момент мав назву «Авангард». Народився у Краматорську 11 листопада 1997 року. 23 липня 2014 року на вокзалі окупованого Донецька, через який прямував поїздом Степан Чубенко з Києва до рідного Краматорська, бойовики затримали молодого українського активіста. Вірогідно, вони знайшли у його рюкзаку стрічку з українською символікою та шарф ФК “Карпати”. Бойовики піддали хлопця жорстоким тортурам, а потім розстріляли. Їхні імена встановлені, злочинців заочно засуджено в Україні.
2022
Станом на 1 січня 2022 року чисельність населення Краматорська становила 147 145 осіб.
23 лютого краматорці вийшли на масштабний мітинг із прапорами України та гаслами “Краматорськ – це Україна!”. Акцію присвятити “Марафону єднання”, оголошеному 16 лютого до Дня єднання. На мітинг, що пройшов у центрі міста, прийшли представники місцевих органів влади, військовослужбовці та мешканці міста. Мітинг мав на меті показати згуртованість українців та єдність на тлі російської загрози.
8 квітня 2022 року залізничний вокзал у Краматорську цілеспрямовано вразила керована російська ракета типу «Точка-У» з касетними боєприпасами. Унаслідок атаки загинула 61 людина, ще понад 120 осіб зазнали поранень. Під час ракетного удару на вокзалі перебували тисячі людей, адже відбувається евакуація жителів Донеччини до більш безпечних областей України.
В наше прифронтове місто іноземні волонтери почали привозити гуманітарну допомогу. Підгодовували вони й тваринок. А одного разу головний директор міжнародної гуманітарної організації World Central Kitchen Нейт Мук показав бездомних собак Краматорська, які слухняно вишикувалися біля станції годування.
У Краматорську на Донеччині демонтували пам’ятник російському поетові Пушкіну. Як зазначив начальник Краматорської МВА Олександр Гончаренко, “це не боротьба з пам’ятниками, це боротьба України за життя”.
14 жовтня Укрзалізниця відновила поїзди до Краматорська Донецької області. Рейси були припинені після трагедії на вокзалі у квітні.
2023
З лютого Укрзалізниця призначила нові приміські поїзди за маршрутами Краматорськ – Харків та Харків – Слов’янськ. Після успішного досвіду “Поїзда єднання” Укрзалізниця також запустила поїзд №104/103 Львів – Краматорськ”.
1 лютого російські окупанти запустили ракету по багатоповерховому житловому будинку вулиці Леонтовича (Марата). Було пошкоджено 8 багатоквартирних будинків, один із них повністю зруйнований. Щонайменше 3 особи загинули, 20 отримали поранення.
Внаслідок танення снігу навесні в Краматорську прорвало дамбу. Негода затопила близько 260 будинків на 30 вулицях.
Пам’ятник літаку, який встановили у Краматорську у 1973 році на честь 30-річчя звільнення міста від нацистської окупації, перефарбували в український піксель.
27 червня відбулася терористична атака Росії проти цивільних людей, які знаходилися в кафе «RIA» в центрі міста. Внаслідок ракетного удару загинуло 13 людей, серед них 4 дитини, 59 людей було поранено.
Видання New York Times на першій шпальті опублікувало фото прощання 37-річного українського прикордонника Олександра з дружиною Яною та дочкою Іванною на вокзалі у Краматорську.
Офіцери-прикордонники Олександр та Яна разом проходили службу в Краматорську. В лютому 2022 року, розуміючи небезпеку, Яна з донькою поїхала на більш безпечну Хмельниччину. Відтоді з Олександром вони майже не бачилися. Згодом Яна з Іванкою приїздили до Краматорська у відпустку, щоб побачити чоловіка та тата.
Нардеп Максим Єфімов заявив про складання депутатських повноважень. Він зауважив, що планує зосередитися на питаннях захисту Краматорської громади та Донеччини в цілому.
З 2023 перед відправленням рейсу Інтерсіті+ “Київ – Краматорськ” на столичному вокзалі лунає пісня Колі Сєрги “Додому”. Вона нагадує усім пасажирам про те, що їх із надією чекають вдома.
У Краматорську почали встановлювати мобільні укриття для населення, які можуть прийняти від 20 до 100 людей.
У рамках деколонізації та дерусифікації у Краматорську перейменовано 308 вулиць, провулків та міський парк. Громадські обговорення проводились з 14 грудня 2022 до 14 лютого 2023 року. Після урахуванні зауважень та пропозицій, вулиці міста отримали нові назви.
До річниці трагедії на залізничному вокзалі відбулася прем’єра документального фільму «Станція Краматорськ» журналісток Анни Цигими та Наталі Гуменюк про ракетну атаку росіян. «Станція Краматорськ» розповідає історії людей, які постраждали від російської атаки проти цивільних. Його присвячено всім, хто того дня був на вокзалі: загиблим, пораненим, тим, хто рятував інших, хто втратив близьку людину або бачив найжахливіше.
Герої фільму — вцілілі пасажири Катя Іоргу, Ольга Лялько, Іван Попов, волонтери Віталій Осьмуха та Олена Семенцова, працівники місцевої адміністрації Антон Малюський і Лілія Золкіна, начальниця Краматорського вокзалу Любов Пазюра.
Крім того, неформальне кінооб’єднання “Вавилон 13” створило мініфільм про ракетну атаку на Краматорськ 27 червня, коли росіяни обстріляли піцерію”РІА” Сценарієм для фільму стала поезія загиблої того дня поетеси Вікторії Амеліної “Повітряна тривога по всій країні”. У фільмі “Вірш без назви. Краматорськ” показали наслідки російського теракту, роботу рятувальників та переживання людей, на тлі цього.
Головною героїнею кліпу на пісню української співачки Ольги Полякової стала незламна дівчинка Яна Степаненко, яка постраждала внаслідок обстрілу вокзалу Краматорська. Трек “Пташка” Полякова офіційно презентувала до річниці Незалежності України. Він є символом незламності всіх, хто сьогодні потерпає від війни в нашій країні.
У квітні 2022 року Яна з мамою та братом Ярославом потрапили під ракетний обстріл вокзалу Краматорська. Дівчинка втратила обидві ноги.
Нещодавно вона взяла участь у всесвітньо відомому марафоні в місті Бостон. Яна на протезах пробігла відстань у 5 кілометрів, щоб зібрати кошти на спортивний протез для важко пораненого військового Олександра Рясного, який втратив кінцівку.
Укрінформ у співпраці з Центром протидії дезінформації запустив новий проєкт «Станція Краматорськ». Це серія щотижневих інтервʼю з військовими про війну та фейки, сучасне та майбутнє Ведучі програми: Костянтин та Влада Ліберови – документальні фотографи, які фіксують події в Україні з перших днів повномасштабного вторгнення. Працювали на Київщині, під час Харківської та Херсонської кампаній, в Донецькій, Луганській та Запорізькій областях. Ведучі регулярно бувають на фронті та передають правду про війну через фотографію.
2024
Краматорськ відвідали відомий американський благодійник Говард Баффет та Майкл Каппоні — засновник гуманітарної організації Global Empowerment Mission.
Волонтери доставили у Краматорськ кілька вантажівок із гуманітарною допомогою, призначеною для мешканців міста, які постраждали від російської агресії. У співпраці ці дві організації постійно підтримують краматорців як у місті, так і тих, що зареєстровані у хабах “Наш Краматорськ” у містах Київ та Дніпро.
В Краматорську розпочала роботу Молодіжна рада третього скликання, яка два роки буде допомагати нашому місту в реалізації молодіжної політики. До складу організації увійшли волонтери, студенти, школярі, представники різних підприємств Краматорська.
Президент України відзначив начальника Краматорської МВА Олександра Гончаренка державною нагородою, орденом “За заслуги” ІІІ ступеня, за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов’язку.
У Краматорську відкрили дитячий реабілітаційний центр. Послуги дитячої реабілітації почав надавати Дитячий лікувально-поліклінічний корпус “Міської лікарні №2”. Було придбано додаткове обладнання для оснащення реабілітаційного залу, залучені досвідчені спеціалісти з реабілітації.
Волонтер із Краматорська Богдан Зуяков переміг в номінації “Громадський діяч року” обласного конкурсу «Молода людина року». Богдан — волонтер, засновник громадської організації «Краматорське об’єднання волонтерів», заступник голови Молодіжної ради міста Краматорська.
У Краматорську в межах деколонізації перейменували ще 2 вулиці. Вулиця 1 Травня отримала найменування на честь 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади, а Першотравнева стала вулицею Журавлиною. Таким чином Краматорськ став лідером по перейменуванню вулиць в межах процесу декомунізації та деколонізації.
Краматорець Владислав Руднєв на Чемпіонаті Європи з боротьби самбо здобув золото у розділі бойового самбо.
11 учнів з Краматорська склали національний мультипредметний тест на 200 балів. 200 балів — найбільший максимальний бал, який може набрати учень з НМТ. Одразу четверо випускників “Лідеру” показали найкращий результат, 30-та школа має двох зіркових випускників, а ОЗЗСО “Академічний”, ЗЗСО №22, ЗОШ №№ 3, 6 та Ліцей №35 — по одному.
Студенти з Краматорська допомогли облаштувати укриття в школі на Черкащині. Це зробили студенти спеціальності «Дизайн» Краматорського фахового коледжу технологій та дизайну. Вони перетворили звичайні білі стіни шкільного укриття на яскраву кімнату, яка стала затишною та цікавою. Матеріали для роботи надала школа, а краматорські дизайнери вклали в проєкт свої таланти, вміння та бажання зробити щось приємне для дітей.
На потужностях підприємства “ДРУАС” виростили квіти. З метою економії бюджетних коштів у 2024 на підприємстві відродили традицію самостійного вирощування посадкового матеріалу. Квіти, підготовлені озеленювачами ДРУАСу, прикрасили клумби Краматорська.
В Краматорську з’явилися портрети загиблих українських воїнів, зроблені на дерев’яних фанерах, які закривають вікна Палацу культури і техніки НКМЗ у центрі нашого міста. Їх створила мисткиня Анастасія Раус. Анастасія зобразила воїнів із позивними Малі, Леміш, Восток, Мішаня, ДаВінчі, Чека та Грєнка. Дівчина зазначила, що портрети мають нагадувати краматорцям та гостям міста про те, що українські військові виборюють свободу ціною власного життя.
Антон Хрупін, талановитий дизайнер з Краматорська, знову вразив своїм талантом, створивши нову авторську поштову марку «Ukraine, forward!». Торік Антон презентував авторську поштову марку «День Героїв України», а у 2022 році став автором відразу двох поштових випусків – «Вільні. Незламні. Непереможні» і «Слава Збройним Силам України!». Кожна з його марок не лише мистецький витвір, а й символ патріотизму.
При створенні цього дизайну Антон Хрупін надихався роботами декількох авторів, які працювали над проєктами для таких великих компаній і організацій як Nike, NBA, NFL та інші. Створення марки зайняло приблизно місяць.
У ніч на 25 серпня російські військові вдарили “Іскандером-М” по готелю “Сапфір” в Краматорську, де в той час знаходились закордонні та українські журналісти. Тоді вісім людей отримали поранення. У потерпілих діагностовано мінно-вибухові травми, перелом, різані рани, множинні забої, акубаротравми, черепно-мозкову травму та струс головного мозку. Крім того, загинув британець Раян Еванс, який працював на агенцію Reuters, ще один журналіст, Іван Любіш-Кірдей, потрапив в лікарню у важкому стані.
