У Краматорську прийнято рішення про перейменування понад 300 вулиць міста. Одна з них, Белінського, буде мати ім’я Алли Горської.
Алла Олександрівна народилася 18 вересня 1929 року в Ялті. Її батько Олександр Володимирович був актором ялтинського українського театрального колективу, а згодом став директором Ялтинської кіностудії. Під час Другої світової війни Алла лишилася з мамою в Ленінграді, пережила дві блокадні зими.
У 1943 році родина Горських перебралася до Києва. Алла закінчила із золотою медаллю Київську художню середню школу імені Шевченка. Через те, що Алла виросла в російськомовній родині у школі була звільнена від уроків української мови. Спілкуватися українською почала свідомо уже в дорослому віці. Після школи Алла закінчила Київський художній інститут та працювала в галузі станкового та монументального живопису.
Широкій аудиторії Алла знайома в основному завдяки монументальним мозаїкам, які вона робила у співавторстві з чоловіком, художником Віктором Зарецьким на сході країни. У кінці 1950-х Зарецький поїхав на Донбас писати портрети шахтарів, разом з ним вирушила і Горська.
1959 року за роботи шахтарського циклу («Пісня про Донбас», «Портрет шахтаря Василія Кривинця») її прийняли до Спілки художників.
Писала вона не тільки шахтарів. Так, 1966 року в Донецьку в ювелірному магазині “Рубін” з’явилося її мозаїчне панно у вигляді жар-птиці – “Жінка-птах”. Ну, а найвідоміша публічна робота Горської – величезне панно “Прапор перемоги”, створене наприкінці 1960-х для музею “Молода гвардія” в Краснодоні.
Ескіз мозаїки – вогненний, потужний – через більш ніж 50 років, 2016-го, став фактичним символом виставки українських шістдесятників.
22 травня 1963 року Горська стала одним із ініціаторів покладання квітів до пам’ятника Великому Кобзарю у парку Тараса Шевченка у Києві, яке з часом стало традиційним.
28 листопада 1970 року Алла Горська поїхала до Василькова, де жив її свекор Іван Зарецький, забрати родинну реліквію – швейну машинку «Зінгер». 2 грудня її тіло знайшли в льосі хати із розтрощеною молотком головою. За день до цього у Фастові на залізничній колії виявили тіло Івана Зарецького з відрізаною головою. Слідство зупинилося на версії, що Горську вбив свекор «на ґрунті глибокої особистої неприязні» і закрило справу «у зв’язку зі смертю підозрюваного».
Деякі з робіт Алли Горської у 2012 році були внесені в реєстр пам’яток архітектури і мистецтва національного значення. Утім багато ескізів Алли Горської так і лишилися ескізами…
