Якби перед кожною російською новиною, як на пачці цигарок, писали, що фейки вбивають, життя б було набагато безпечніше. На жаль, зараз, під час повномасштабного вторгнення, нам треба оберігати себе не тільки від ракет, дронів та куль, а й від ворожих інформаційних вкидів.
Гадаємо, ви згодні з тим, що останні півтора року слово “фейк” асоціюється виключно з Росією. Саме за допомогою фейків ворог намагається сіяти розбрат та зневіру серед мирного населення та впливати на бойовий дух та дії військових. Так, деякі з них звучать дуже абсурдно, але багато людей продовжують вірити в те, що прочитали в інтернеті та, що гірше, поширювати неправдиву інформацію. У цій статті журналісти “Pro100Media” зібрали кілька порад, на що звертати увагу, читаючи ворожі (та й взагалі сумнівні) новини.
Початок російської інформаційної війни
Давайте з головного. Війна в Україні почалася не минулого року. Вона триває вже десятий рік. Ще під час Революції Гідності у 2013 в Росії створили проєкт «Sputnik International», головою якого став відомий російський пропагандист Дмитро Кисельов. Проєкт був задуманий Росією як інформаційна противага «арабській весні» і «кольоровим революціям». Але по факту за рахунок нього в Росії почали впливати на публіку як в самій країні, так й за її межами. Не будемо заперечувати – проєкт був ефективним, адже через декілька років пропагандисти змогли переконати громадян власної країни у тому, що розв’язати війну проти України – це нормально та вкрай необхідно.
Думаємо, ви всі чули шаблонні ворожі наративи на кшталт: “України як держави не існує”, “українці – нацисти та бандерівці”, “Президент України – наркоман”, “українська армія з жорстокістю ставитися до мирного населення”. Ну й найцікавіші: “Росія хоче миру та має зобов’язання щодо “захисту” Новоросії” (чи то ЛДНР, вони, здається самі заплутались), “Росію спровокували на напад”, “Україна – це країна терорист”, а “Напругу в країні створює Захід”.
Як результат, у 2022 році напад на Україну підтримали понад 70% росіян.
Як створюються фейки
Ще на початку повномасштабного вторгнення у Центрі протидії дезінформації при РНБО України знайшли у соцмережах росіян навчальні матеріали щодо створення фейків проти нашої країни. В тому матеріалі пропагандисти надали чіткі рекомендації, як дезінформувати людей, посилаючись на знання “української психології”.
Чітко виділяються 4 пункти у створенні фейків:
Фейк повинен бути банальним та абсурдним. Щоб впливати на широкі шари суспільства, не потрібно придумувати нічого надприродного. Краще додати навіть трохи абсурду. (Наприклад: “Українські військові розпинають російських дітей у Слов’янську за те, що ті розмовляють українською мовою”);
Фейк повинен мати в собі потужний меседж і залишати простір для власних фантазій. (“Наприклад: “Мер Краматорська – російський шпигун”);
Фейк має враховувати місцеві особливості. Правдивості йому придає прив’язка до місцевості. (“У Дружківці стоять російські танки”);
Багаторазове повторення. Написане трьома людьми в чаті уже стає істиною. А якщо додати ще й «Влада бреше кожному!», то цей фейк, мовляв, не спростує жоден аргумент.
В кінці цього “путівника” був чіткий заклик окупантам створювати фейки та поширювати в соцмережах. Згідно з цією методичкою росіяни “працюють” вже півтора року.
На що слід звертати увагу, щоб не стати жертвою ворожих вкидів
Багато хто дивиться сюжети в інтернеті. Тому порадимо не лінуватися робити стоп-кадри. Особливо, якщо ви бачите особисті записи або офіційні документи. Найчастіше росіяни зовсім не “паряться” та підкидають фото паперу без підпису та зі старими датами. Найперше, що треба зробити — це придивитися уважніше до тексту засканованого документа. Банальні граматичні помилки, неправильне відмінювання прізвищ, неповні назви організацій – все це може вказувати на фейк.
Наприклад, у березні 2022 у мережі поширювали фото, на якому зображено українські медалі “За взяття Криму”, які начебто знайшли у військкоматах Херсонської області. На посвідченні, яке видане “наказом Президента України”, вказано ініціали “В. А. Зеленський”. В. А — скорочення від імені та імені по батькові “Владимир Александрович” російською. Правильний варіант ініціалів українською — “В. О.” — Володимир Олександрович.
Дуже корисним в під час перевірки буде інструмент Google Images. У гугл є опція пошуку не лише за текстом, а й за зображеннями: обравши «Зображення» у верхньому меню та завантаживши файл, ви побачите, коли та де вперше з’явилося зображення.
Ще важливо ідентифікувати локацію. Наприклад, ви можете побачити новину про те як росіяни відновлюють Маріуполь, а на задньому плані видно білборд “Всі на вибори мера Іркутська!” або їдальню “Вкусно і точка”. Чиновника може видати візитівка чи іменний календар на стіні, які випадково потрапили в кадр. Військові ж часто “світять” шевронами.
Не треба довіряти інформації, де немає посилання на офіційне джерело, але з позначкою “максимальний репост”, “надійне джерело” та таке інше. Річ у тому, що російські фейкомети трохи ліниві та малознайомі з українським контекстом, тому давлять на емоції. Так зазвичай працюють в Telegram та Viber спільнотах.
Інформацію про наступ російських військ, можливість транспортування з особливо небезпечних територій, завжди перевіряйте. Якщо ви не знайшли підтвердження в офіційних джерелах, ймовірніше за все інформація є фейковою.
А ще в текстах російських ботів, які поширюють новини, прикидаючись українцями, часто можна зустріти не існуючи українські слова. Це через те, що тексти вони перекладають через гугл – перекладач, який іноді видає справжні перли на кшталт “Немає сечі терпіти ці пекельні борошна”
Звертайте увагу й на заголовок, який написано CapsLock-ом, використано багато окличних знаків або багато символів SOS. Чим більший страх та розпач у вас викликає отримана інформація, тим більша ймовірність, що це фейк.
Слід бути уважними з новинами про, мовляв, поразки українських військових на фронті. Майже завжди ворог бере відео зняте нашими хлопцями з ураженням російських військ і починає запевняти глядачів, що все було навпаки та писати щось типу “Вісім росіян героїчно розбили колону української техніки”
Так було, й, наприклад, на острові Зміїний, де після застосування артилерії та авіації загинули десятки морських піхотинців РФ. Але російські пропагандисти переконували, що на відео українські військові.
Ще зауважимо, що соцмережі – це не офіційні медіа, тому до інформації, яку ви там зустрічаєте треба ставитися обережно та критично, перевіряти її, шукати підтвердження на офіційних джерелах.
Найважче самостійно помічати так звані дипфейки. Це реалістичні відеоролики, створені штучним інтелектом на основі поєднання фото та відео реальних осіб так, щоб вони виглядали правдоподібно Один із найяскравіших прикладів – фейкове відео з нібито промовою Президента України Володимира Зеленського, яке росіяни розповсюджували на початку повномасштабного вторгнення. Хакери зламали етер телемарафону, де працювала команда «Україна 24», та в рухомому рядку запустили текст фейкового звернення президента до українців із проханням скласти зброю та не чинити опір. Дипфейк із цими ж закликами до капітуляції відразу поширили мережею. Якщо уважно розглянути як виглядає Президент на цьому відео можна було легко помітити, що обличчя Зеленського непропорційне до тіла, яке залишається нерухомим протягом всього звернення, колір шиї та обличчя відрізняється, міміка – неприродна.
В першу чергу, звертайте увагу на природність міміки, колір шкіри, краї маски навколо обличчя, спотворені контури тіла чи обличчя, нечіткі риси, нерегулярне моргання, розсинхрон звуку і рухів губами, невідповідні герою аксесуари.
Спеціалісти проєкту «МедіаДрайвер», створеного ГО «Детектор медіа», також дають декілька порад із перевірки фейків.
Емоції – найбільший ворог об’єктивної інформації. Тому часто поширюють дезінформацію про дітей, зґвалтування, небезпеку для здоров’я і т.ін. Зверніть увагу на свої відчуття, коли отримуєте інформацію. Якщо ви відчуваєте злість, роздратування або розчулюєтеся – це знак того, що вами намагаються маніпулювати та хочуть, щоб ви реагували емоційно. Зробіть паузу, а потім поверніться до інформації з «холодною головою».
Довіряйте лише перевіреним джерелам. Слідкуйте за гігієною споживання інформації. Ставтеся до повідомлень так само як до продуктів, які їсте. Обережно споживайте з невідомих джерел – соцмереж, блогів, чуток.
Об’єктивність інформації може залежати від власника ЗМІ. Дізнайтеся, хто володіє певним медіа. Це допоможе критично аналізувати відомості про події.
Критичне ставлення до інформації допоможе захиститись від фейку. Треба сумніватися у правдивості відомостей, бо маніпулятор хоче, щоб ви просто вірили без сумнівів.
Дивіться на повідомлення цілісно. Коли маніпулятор створює фейк, він може взяти правдиву інформацію з різних подій і об’єднати їх в одну, яка буде неправдивою. Часто фотографії та відео беруть з одного місця, а текстовий опис – з іншого. А насправді описувана ситуація має взагалі третій зміст.
Що робити, якщо виявили фейк у соцмережах
Наприклад у фейсбуці чи інстаграмі можна написати авторам публікації. Якщо автор фейкової новини не реагує на ваші прохання спростувати інформацію, та поскаржитись на його допис через службу підтримки.
Корисні посилання
Якщо ви сумніваєтеся в новині, перевірте її в фактчек-боті «Перевірка» в Telegram (@perevir_bot). Бот рекомендує Центр протидії дезінформації при РНБО України.
Ділимося також переліком організацій, які оперативно розкривають фейки:
Фейсбук спільноти «НотаЄнота» та «По той бік новин»
