Коли байки Соловйова та Скабєєвої стають не дуже популярними серед російської молоді, а від однотипних промов Путіна, де в кожному реченні звучить слово “Захід” вже паморочиться в голові, не залишається іншого варіанту, як ввести свою “офіційну” версію “СВО” в єдиний шкільний підручник.
З 1 вересня старші класи в Росії та школярі на тимчасово окупованих територіях навчатимуться за новими підручниками історії, які переписали буквально за 5 місяців. Вони мають назву “Історія Росії. Початок ХХ – початок ХХІ століття” та “Історія Росії з 1945 року до початку 21 століття”.
Звичайно Україна в ній представлена, як територія з “розвиненою русофобією”, штучно нав’язаною Сполученими Штатами Америки. Америка, до речі, у цій книзі виступає у якості головного антагоніста та винуватця збройного конфлікту між Україною та Росією. Повномасштабне вторгнення тут, звичайно, називають “спеціальною військовою операцією”, а історія, починаючи з 70-х років до сьогодення повністю переписана. Сьогодні “Pro100Media” розбирає ці та декілька більш ранніх підручників з історії, за яким займалися діти.
В книзі пишуть, що з самого початку “холодної війни” між СРСР та США Захід намагався дестабілізувати становище всередині Росії. Тому вже після розпаду СРСР почав насаджувати в колишніх республіках русофобію. І врешті американці визначились, та почали готувати Україну на роль “головного тарана”. Програму ненависті до “братнього народу” в Україні будували на неонацистських ідеях.
У підручнику багато уваги приділено саме українському “неонацизму”. У тексті прямо пишуть термін “український неонацизм”, що означає у розумінні росіян “озлоблене національне, мовне, культурне насильство агресивної меншини над більшістю”.
У підручнику наголошується, що Україна вже багато років ненавидить Росію, тому постійно “зносить пам’ятники, побудовані в СРСР”. До речі, Незалежність України росіяни називають “так званою”. А взагалі, Україну називають «ультра націоналістичною державою, де карається будь-яке «інакомислення». Водночас своїх військових росіяни позиціюють як «національних героїв».
Автори підручника пояснюють, що росіяни пішли війною на нашу країну для того, щоб “захистити народ Донбасу та забезпечити безпеку Росії”. Виправдовуючи напад, російські історики називають “воєнний конфлікт”, ініційований Росією, відповіддю на агресивну політику Заходу та його наміри використовувати Україну як “таран” для знищення Росії”.
Є у книзі й про “9 років бомблять Донбас”. Але зараз “визволителям” росіянам “протистоїть ідеологічно прокачана, оснащена зброєю НАТО, підготовлена за їхніми стандартами армія ЗСУ, яка поповнюється закордонними найманцями та інструкторами”, яка не випускає мешканців з міст та використовує “власних громадян як “живий щит”. Москві нібито стало відомо, що Україна за підтримки Заходу готується до “повномасштабної військової операції із захоплення Донбасу та Криму”, у зв’язку з чим Росія “була змушена вжити превентивних заходів”.
Революцію гідності називають збройним повстанням, анексію Криму — “поверненням до Росії”. А на Донбасі, як стверджують росіяни до 2022 року не було російських військових, була громадянська війна, де “шахтарі та трактористи сформували ополченіє для захисту рідної землі”.
Окремий абзац у підручнику, який майже повністю створений з фейків приділили…боротьбі з фейками. Дітей попередили, що дізнаючись в Інтернеті будь-яку інформацію про те, що відбувається в Україні зараз, треба пам’ятати, що “світова індустрія з виробництва постановчих роликів, вкидань, фейкових фото і відео працює безперервним конвеєром”.
Історик Олександр Алфьоров також прочитав нові зміни та розібрав їх у своєму YouTube-каналі. Він звернув увагу на ширшу тенденцію росіян – не називати українців українцями. Основний посил в тому, що були з давніх-давен були слов’яни, яких розділили та одну з частин цих слов’ян сьогодні називають українцями. Але їм сказали, що вони українці тільки у 19 столітті. А саме на території Австрії, де знаходилися друга частина українців під Австрійською імперією. І головний мотив підручника, що саме там, в Австрії, пояснили: “ви українці й ви не належите до “руського народу”. З цього і почалася криза, яка зіткнула Захід з Росією.
Насправді ідею нового підручника з історії російський президент Володимир Путін висунув ще 2013 року. Спочатку був затверджений “єдиний історико-культурний стандарт”, за яким мали укладатися всі підручники. Потім кількість самих підручників була зменшена буквально до трьох. І ось, нарешті, єдиний підручник з історії Росії та всесвітньої історії ввели. Наступного року планують видати “посібник” для учнів 5-9 класів.
Ще на початку повномасштабного вторгнення Український Центр національного спротиву повідомляв, що росіяни на тимчасово окупованих територіях вилучають українські книжки з бібліотек, а Міністерство культури Росії виділило 200 млн рублів на закупівлю та поширення російських книжок. Крім того, минулого року у російських школах запровадили новий предмет – “Розмови про важливе”, мета якого – виховувати у дітей любов до Росії.
У виданнях минулого року теж не обійшлося без зміни історії. Наприклад, більшість згадок про Україну та Київ з книжок було вилучено. Навіть термін “Київська Русь” був змінений на “Русь” або “Давню Русь”.
Там також йдеться про те, що під час російської анексії Криму у 2014 році люди вийшли “захищати свої права” після того, як “націоналісти прийшли до влади у Києві за підтримки Заходу”. Згідно з даними підручнику, незаконного російського вторгнення на територію півострова не було, немає згадки й про “зелених чоловічків”.
Історія українського та інших національних рухів у цих книгах також була представлена в суто негативному ключі, тож зрозуміти, чому українці прагли здобути Незалежність і проголосували на її підтримку 1991 року росіянам практично неможливо.
Помітний на сторінках тогорічного підручника й культ “вождя”. Майже кожен розділ починається з чогось на кшталт: “Президент Путін назвав однією з пріоритетних задач розвиток громадянського суспільства” чи “Президент Путін підписав Концепцію зовнішньої політики Російської Федерації”. Історичний процес обертається саме навколо їхнього президента, а кожна подія висвітлюється ізольовано від загальносвітового чи європейського контексту.
Російські історики ставлять під сумнів й легітимність президентських виборів в Україні ще з 2004 року, коли президентом став Віктор Ющенко.
Замовчування деяких історичних фактів в російських підручниках робили й у виданнях 2021 року. Так, видання «Медіазона» ознайомилася з кількома сторінками тодішньої версії підручника та порівняла їх зі старими версіями.
У виданні «Навколишнього світу» за 2021 рік говорилося, що літопис «Повість временних літ» написав чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. У новій версії Нестор став просто ченцем без уточнення чим саме він займається.
Також у версії підручника 2021 року йшлося про те, що князь Володимир хрестив увесь народ у Києві, а в новій версії – «у столиці». Крім того, змінилася фраза «Після смерті Олега в Києві став правити князь Ігор». Тепер вона виглядає так: «Після смерті Олега Руссю став правити князь Ігор».
“Денацифікувати” автори підручника примудрилися навіть творчість Тараса Шевченка:
“Украинец Т. Г. Шевченко боролся за развитие национальной украинской культуры. Родившись в семье крепостных крестьян, он был выкуплен на волю художником К. П. Брюлловым и смог поступить в петербургскую академию художеств. Шевченко сочетал в себе талант художника и поэта. Его произведения «Кобзарь», «Гайдамаки» и др. получили широкую известность. Их он создавал как на русском языке, так и на малороссийском наречии”, – написано в підручнику.
Повернемось ще раніше, у 2012. Тоді російські автори просто виключили з підручників всі події, здатні викликати які-небудь розбіжності. В них не писали про Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, існування України у складі Російської імперії, громадянській війні, голодомор та діяльність ОУН-УПА.
Нагадаємо, на окупованій території залишилися 700 українських шкіл. Точну кількість дітей, які перебувають на цих територіях, Міносвіти не повідомляє, адже чимало дітей вивезли до Росії, частина дітей виїхали з тимчасово окупованих територій й перебувають за кордоном.
