Пів тисячі дітей народилися в єдиному на Донеччині пологовому відділенні за минулий рік, зокрема чотири трійні, більшість новонароджених — хлопчики. Про це Суспільне Донбас розповів керівник лікарні Володимир Іваненко. Перинатальний центр, за його словами, приймає зараз в основному породіль з Краматорського району Донеччини, іноді — з міст Харківської області, Ізюма та Чугуєва. З Лимана, Добропілля та інших більш наближених до фронту на Донеччина жінок вже не привозять. Як працює останній на Донеччині пологовий та чи збирається релокуватися — у матеріалі Суспільне Донбас.
З кульками та квітами виписують маму з новонародженою донькою Аріаною з єдиного на Донеччині пологового.
“Ми її відпускаємо з таким важким серцем, але з радістю, що у декрет. Тому ми бажаємо зростати їм великими, здоровими та під мирним небом. Ми дуже щасливі. Ми давно не бачили маленьких діток, дуже… Зашкалюють емоції…”, — ділиться колега породіллі Ганна.
Виписує малюка медична сестра Олена.
“Війна, звичайно вплинула. Це дуже важкий стан для всіх людей. І жінки вони дуже тяжко це переносять. Дуже це впливає на виношування дітей. Звичайно, і на нас вплинули бойові дії, у нас теж є сім’ї вдома. Але ми даємо життя! Це ми розуміємо, для чого ми живемо в цьому світі”, — говорить медсестра.
Римма ще чекає на виписку. У них з чоловіком, каже, три дні тому народився хлопчик — Еммануїл.
“Нормальна була вагітність, все добре, народжували — швидко. Звісно, що гучно, кожного дня гучно. Тримаємось. Дитина не розуміє ще. Але будемо повертатись додому, будемо поки що тут”, — ділиться Римма.
Завідувачка акушерського відділення Ольга розповідає: у пологовому працюють всі ланки.
“Це операційна, де у нас проводяться операції — кесарів розтин. Планово чи ургентно — за показаннями. За останній тиждень таких операцій багато. Проте взагалі ми в межах допустимих: у нас кесарів розтин за минулий рік — 18% від загальної кількості пологів”, — розповідає Ольга.
“Як в мирний час, так і в військовий час жінки народжують однаково. У жовтні або у листопаді, коли поруч тут був “приліт”. Після цього у нас всі вікна побиті у пологовому будинку. Спускалися дружно всім колективом у підвал, у бомбосховище. Слава Богу, в той час не було пологів, а вагітні, післяпологові жіночки були”, — згадує Ольга.
За словами Ольга, патології при вагітності не змінюються під час війни.
“Вагітні — з чим тільки не лежать. З загрозами лежать, з тиском лежать, з пієлонефритом, захворюванням чи з сечостатевою системою, з анеміями”, — говорить Ольга.
“Народження дитини — це завжди яскравий випадок. Пологів за минулий рік, було 504. Це трохи менше, ніж минулого року, але це пов’язано з тим, що лінія фронту наближається до нас”.
Ольга каже: вона пропрацювала в цьому відділенні багато років, потім — пішла у військо, надавала допомогу під час евакуації поранених. Після завершення контракту — повернулася до породіль.
“Це моя робота, це те, що я знаю, що вмію, що я люблю”, — ділиться Ольга.
Старша акушерка перинатального відділення Олена має медичний стаж 40 років. Від початку повномасштабної війни, каже, роботу не полишала.
“Не виїжджала зовсім. 6 квітня у нас закрилось відділення, співпрацівники розбіглися. А 8 квітня я вже пішла пологи приймати — в акушерському відділенні. Було так, що і з лікарями, і без лікарів — всяко було. Обстріли були. Але я це сприймаю ніби віддалено від себе”, — ділиться Олена.
“Звичайно пологи — це набагато краще, цікавіше, вдячніше, а без паперів не можна. От я перевіряю історії, виписую довідки, кому які потрібні, бо організаційна робота, це дуже важливо”.
Від вересня 2025 року, розповів директор лікарні Володимир Іваненко, кількість пологів у закладі зменшилася.
“Причина тут одна — вагітні жінки виїжджають в більш безпечні місця. У нас 101 вагітна жінка на обліку в жіночій консультації. Якщо у нас середня кількість пологів була в районі п’ятидесяти, то був місяць — коли було 22. Проте на початок року ми дивимося більш оптимістично, я вважаю, що більш як 30 пологів у нас буде”, — розказав директор лікарні Володимир.
“Під час війни більше народжується хлопчиків. Це якась така закономірність, яка була завжди. Є і двійні, їх небагато, але є”.
В Донецькій області цей пологовий будинок залишився один, додає Володимир Іваненко. Тут приймають всіх породіль регіону.
“З Лимана у нас уже ніхто не поступав, там слава Богу, вагітних не залишилось. Практично перестала Дружківка. Десь з літа жінок з Добропілля не стало. Багато було з тих районів: Білозерського чи самого Добропілля. Зараз, їх нема. Зараз в основному — весь Краматорський район — Краматорськ, Слов’янськ”, — говорить Володимир Іваненко.
Заклад має укриття та альтернативні джерела електроенергії та води, додає Іваненко. Та фронт наближається, питання про релокацію — обговорюють.
“Якщо буде визначене місце, — це так, теоретично — ми будемо розглядати. Зараз напружено, тому що фронт з усіх боків — він наближається. Технічні можливості ворога вони дозволяють і обстріли, і КАБи літають, і “Шахеди”, і дрони, і все”, — каже Іваненко.
