В Україні продовжує знижуватися частка тих, хто вважає, що справи у державі розвиваються в правильному напрямку, хоча все одно наразі більшість українців оптимістично оцінюють ситуацію.
Про це за результатми опитування, яке проводилось упродовж 4-10 грудня 2023 року повідомили у Київському міжнародному інституті соціології (КМІС).
Зазначається, що між травнем 2022 року і жовтнем 2023 року частка тих, хто вважає, що справи розвиваються в правильному напрямку, знизилася з 68% до 60%, а вже у грудні 2023 року знизилася до 54%. Зокрема, частка тих, хто безумовно переконаний у правильності напрямку розвитку подій, знизилася за весь період з 32% до 13%.
Водночас частка тих українців, що вважають, що справи йдуть у неправильному напрямку, зросла з 16% у травні 2022 року до 29% у жовтні 2023 року і до 32% у грудні 2023 року (хоча частка тих, хто безумовно переконаний у неправильності напрямку, становить 12%).
Інфографіка КМІС
У КМІС зауважили, що незалежно від регіону проживання приблизно однакова частка населення (50-58%) вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку (і частка тих, хто так вважає, переважає частку тих, хто бачить неправильний шлях розвитку країни).
Інфографіка КМІС
У КМІС також додали, що під час опитування, респондентам ставили запитання “Наскільки ви довіряєте чи не довіряєте наступним українським публічним діячам?”.
“Якщо ви не знаєте його чи її, так і скажіть”, де респондент мав обрати серед “зовсім не довіряю”, “скоріше не довіряю”, “скоріше довіряю” і “повністю довіряю”. Варіант “важко сказати” не враховувся, але його можна було відмітити, якщо сам респондент так наполягав”, — пояснили у КМІС.
Там також наголосили, що “це важливий методичний момент”, оскільки раніше КМІС публікував дані довіри суспільним інституціям, де опція “важко сказати” враховувалась.
“Серед 9 політиків, про яких ми запитували, найвищу довіру має Володимир Зеленський, якому довіряють 77% українців (хоча показник довіри знизився з 90% у травні 2022 року), а не довіряють – 22% (у травні 2022 року показник становив 7%). Далі йде Сергій Притула, якому довіряють 69%, не довіряють – 25% (показники довіри порівняно з травнем 2022 року дещо погіршилися). До трійки лідерів за довірою також належить Віталій Кличко з показниками довіри 52% і недовіри – 43%. Проте у випадку Кличка досить значне просідання довіри (у травні 2022 року йому довіряли 74%, не довіряли – 18%)”, — йдеться у повідомленні.
Далі йде група політиків, яким довіряє досить значна частка опитаних, хоча вони мають негативний баланс довіри-недовіри (тобто їм не довіряють більше людей, ніж довіряють).
“Так, 33% респондентів довіряють Андрію Єрмаку, не довіряють – 51% (у травні 2022 року співвідношення було 43% проти 23%, тобто значно більше довіряли). Петру Порошенко – єдиний у переліку, у кого показники довіри зараз кращі, ніж у травні 2022 року. Зараз експрезиденту довіряють 27%, не довіряють – 68% (у травні 2022 року співвідношення було 16% проти 80%). Також у цій групі колишній спікер парламенту Дмитро Разумков, якому довіряють 25%, не довіряють – 37% (у травні 2022 року було 35% проти 25%), хоча в його випадку треба враховувати, що 33% не знають його”, — йдеться у повідомленні.
Також у списку були Юлія Тимошенко, Юрій Бойко і Олексій Арестович. Зокрема Тимошенко зараз довіряють 10%, не довіряють – 87% (у травні 2022 року їй довіряли 18%, не довіряли – 74%). Бойку довіряють 9%, не довіряють – 71% (раніше співвідношення було 11% проти 66%).
А от ставлення до ексрадника керівника ОФісу президента Арестовича стало діаметрально протилежним. У травні 2022 року більшість українців йому довіряли – 62% проти 21%, які не довіряли. Станом на грудень 2023 року йому довіряють 11%, не довіряють – 78%.
Інфографіка КМІС
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус” 4-10 грудня 2023 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням). Опитано 1200 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами закордоном. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,2% для показників, близьких до 50%, 2,7% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,4% – для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
