Турецькі банки розривають стосунки з росіянами. Також є інформація про те, що обмеження на фінансові транзакції з російськими компаніями запроваджуються в Китаї. Таку тенденцію пов’язують із вторинними санкціями США щодо третіх країн за сприяння російському ВПК, а це означає, що на заморожування контактів з РФ можуть піти й інші “нейтральні” держави. “Апостроф” з’ясовував, чим усе це загрожує країні-агресору.
Турецький гамбіт
Турецькі банки відмовляються працювати із російськими контрагентами. Повідомляється, що блокуються платежі та розриваються кореспондентські відносини. Рідкісні винятки можуть бути зроблені для російських банків, які є “дочками” іноземних компаній.
“Ситуація для російських банків почала ускладнюватися ще влітку, а різко загострилася після виходу 22 грудня 2023 року указу президента США Байдена про вторинні санкції – в результаті банки Туреччини розірвали кореспондентські відносини майже з усіма російськими кредитними організаціями“, – пише російський “Комерсант”.
Йдеться про указ Джо Байдена про запровадження санкцій щодо банків із третіх країн, які сприяють фінансуванню російського ВПК.
Посилення банківського контролю в Туреччині також пов’язане з набранням чинності з 1 січня 2024 року 12-го санкційного пакету ЄС, який, крім іншого, передбачає розкриття інформації про перекази коштів будь-яким юридичним та фізичним особам у Росії.
“У Туреччині величезні економічні проблеми – слабшаюча ліра, висока інфляція, заборонний рівень відсоткових ставок і майже нульове зростання економіки. Все це робить Туреччину дуже вразливою до вторинних санкцій США“, – пояснив ситуацію в коментарі “Апострофу” аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦПТ) Максим Орищак.
Останнє китайське попередження
Проте крім Туреччини проблеми у російських банків стали виникати і в Китаї, хоча поки що вони носять, швидше, точковий характер.
Як пише Bloomberg з посиланням на джерела, щонайменше два китайські держбанки мають намір розірвати відносини з клієнтами із санкційного списку і припинити надавати будь-які фінансові послуги російській “оборонці”.
Ця заборона може також поширитися і на неросійських клієнтів банків КНР, якщо вони ведуть бізнес в РФ або передають їй критично важливі товари через треті країни.
“У Китаю економічна ситуація набагато краща, ніж у Туреччини, але Вашингтон тисне на Пекін через Тайвань – на минулих президентських виборах (відбулися 13 січня 2024 року – “Апостроф”) переміг проамериканський кандидат – член Демократичної прогресивної партії Вільям Лай (Цінде). Китай його називав “призвідником небезпечної війни в Тайванській протоці”, – розповідає Максим Орищак. – Ситуація для Пекіна нервова. Він не хоче зайвий раз загострювати відносини з Вашингтоном, щоб не спровокувати тайванську кризу. Тому дотримується або вдає, що дотримується нового указу Джо Байдена про вторинні санкції для порушників антиросійських обмежень“.
За словами економіста, колишнього члена Ради Національного банку України (НБУ) Віталія Шапрана, державні банки КНР, які посилили контроль за своїми російськими клієнтами, не хочуть потрапити під санкції США за допомогу російському ВПК.
“Їхній бізнес в сегменті розрахунків доларами значний, і від санкцій вони втратять в десятки разів більше, ніж приносить їм бізнес з росіянами, – сказав він у розмові з виданням. – Утім, я не думаю, що ця тенденція суттєво вдарить по торгівлі між КНР та РФ. Скоріш за все, російських клієнтів витіснять з ТОП-великих банків у маленькі кептивні банки, створивши таку “пісочницю для токсичних орків”. Звісно, при такому сценарії торгівля не зупиниться, але умови її фінансування стануть гіршими для росіян“.
Східні солодощі
Як відомо, Туреччина та Китай є якщо не союзниками Росії, то принаймні і не противниками і, швидше, у відносинах з країною-агресором займають позицію “дружнього нейтралітету”. Це ж можна сказати і про більшість країн так званого “глобального Півдня”. І очевидно, що багато хто з них також почне вводити обмеження на фінансові транзакції з російськими компаніями через побоювання потрапити під вторинні санкції Заходу, насамперед США.
“Поведінка китайських банкірів пояснюється саме економічними чинниками, тому гарантовано повторюватиметься арабськими банками на Близькому Сході та великими банківськими установами Латинської Америки та азіатського регіону, де користуються популярністю розрахунки доларами США“, – каже Віталій Шапран.
Зокрема, можна припустити, що слідом за Туреччиною та Китаєм посилення контролю за банківськими операціями з Росією запровадять Об’єднані Арабські Емірати, які для багатьох заможних росіян після початку великої війни стали “запасним аеродромом” та “тихою гаванню”, а також популярним місцем для “відмивання” коштів.
Однак, за словами Максима Орищака, ОАЕ зараз перебувають у кращій ситуації, аніж ті ж Туреччина чи Китай.
“Ціни на нафту досить високі, дирхам міцний, інфляція низька, ВВП впевнено зростає. Напруженість на Близькому Сході, звичайно, зростає, але географічне розташування ОАЕ робить країну дуже цінним союзником для США, особливо при залученні до конфлікту Ірану, – розповідає експерт. – Враховуючи, що торговельний оборот ОАЕ з РФ у 2023 році склав близько 13-14 мільярдів доларів, США навряд чи суворо стежитимуть за цими комунікаціями, до того ж, у товарообігу двох країн не помічено поставок компонентів подвійного призначення – локалізація їх відносин знаходиться в енергетичному секторі та туризмі“.
Накопичувальні санкції
Тим не менш, найближчим часом можна очікувати на нові сюрпризи з боку “друзів Росії”.
“Посилення банківських обмежень проти РФ вже мало місце. Щоразу алгоритм був схожий – спочатку контрагенти банків РФ включають режим максимальної обережності. Зараз це особливо видно по Туреччині та Китаю. Трохи пізніше до них можуть приєднатися й інші активні учасники паралельного імпорту до РФ, – каже Максим Орищак. – Але через кілька місяців бізнес зазвичай знаходить способи не потрапляти на очі США. Поки РФ готова доплачувати за обхід санкцій, обов’язково знаходяться охочі отримати надприбутки“.
Однак це не означає, що країна-агресор відбудеться легким переляком.
“Для російської економіки це означає додаткове зростання інфляції, вищі відсоткові ставки, деяке уповільнення ВВП і тимчасове скорочення імпорту. Російські обивателі навряд чи щось із цього помітять, оскільки зазвичай негативні наслідки від нежорстких санкцій розтягуються в часі. Проте всі обмеження, що вводяться, мають накопичувальний ефект. Ускладнення розрахунків з банками РФ – це ще одна гиря на ногах російської економіки. У майбутньому її відставання від світу тільки збільшиться“, – резюмував експерт.
