Литва і Фінляндія та Європарламент підтримують початок переговорів з Україною про вступ України в Європейський Союз.
Про це президент Литви Ґітанас Науседа, премʼєр Фінляндії Петтері Орпо та президентка Європарламенту Роберта Мецола повідомили перед початком першого дня саміту лідерів ЄС.
“Я з нетерпінням чекаю сьогоднішніх дискусій і думаю, що є історичний шанс прийняти дуже сміливе рішення щодо початку переговорів з Україною та Молдовою. Це в наших руках”, — сказав Науседа.
За словами Науседи, український народ заслуговує на це, оскільки він доклав стільки зусиль для виконання рекомендацій Європейської Комісії. Тож Україна заслуговує на позитивний результат, наголосив лідер Литви.
“Чи буде ухвалене рішення, ми побачимо сьогодні. Але якщо ми зіпсуємо або зловживатимемо принципом одностайності, буде все більше і більше голосів, які запитуватимуть, чому ми все ще маємо приймати рішення на основі консенсусу”, — сказав Науседа.
Премʼєр Фінляндії наголосив, що Європейському Союзу потрібні сильні рішення і треба показати єдність.
“Нам потрібен чіткий сигнал усім країнам, які хочуть бути членами союзу, що ми готові до переговорів, і ми повинні прийняти рішення про початок переговорів”, — заявив Орпо.
Загалом, за його словами, щодо України потрібні три рішення.
“Перше — щодо Європейського фонду миру. Нам потрібно багаторічне рішення щодо цього. Їм потрібна швидка військова допомога. По-друге, нам потрібне рішення про 50 мільярдів на допомогу Україні через Багаторічну фінансову програму (MFF). І, по-третє, рішення про розширення”, — пояснив політик.
Орпо додав, що загроза з боку Росії є реальною. Саме тому слід розвивати оборонну промисловість. Наприклад, у Фінляндії вирішили подвоїти виробництво власних боєприпасів.
“І ми допомогли Україні більш ніж на 2 мільярди євро, і ми повинні зробити ще більше як союз, як країни-члени (ЄС — ред.)”, — сказав фінський прем’єр.
Говорячи про позицію Угорщини, яка виступає проти початку переговорів з Україною, Орпо сказав, що “ми не можемо прийняти жодного шантажу, ми повинні знайти рішення разом”.
“Те, що ми вирішимо або не вирішимо, є чітким сигналом для Москви, Києва, Вашингтона, Пекіна, і тому ми повинні вирішити, що ми підтримуємо Україну”, — додав Орпо.
“Це історичний саміт, який ми тільки починаємо. Щодо розширення, то ясно, що це win-win ситуація. Україна повинна отримати моральну, політичну, фінансову підтримку, на яку вона заслуговує, і яку ми всі потребуємо для власної безпеки”, — заявила президентка Європарламенту Роберта Мецола.
За її словами, позиція Європарламенту в цьому питанні чітка: верховенство права має вирішальне значення. Що євродепутати хотіли би бачити сьогодні, так це об’єднану позицію, одностайну позицію щодо надсилання найсильніших політичних сигналів Україні, яка веде війну, для того, щоб Україна була здатна зробити наступний крок.
“Ми не говоримо про негайне членство, але ми говоримо про наступний крок, на який українці дуже заслуговують. Необхідно зблизити всі позиції. Позиція парламенту щодо верховенства права не змінюється. Ми з нетерпінням чекаємо на угоду сьогодні”, — сказала Мецола.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
“Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами”, — сказала президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
“Низка важливих реформ” — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
