Офіційна така заборгованість 13,6 трильйонів юанів ($2 трлн), що вже становлять близько 40% корпоративного ринку облігацій у Китаї.
Багато стало зараз Китаю в інформпросторі, а про їх економіку пише народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.
Міста стоять на межі фінансової кризи через велику кількість заборгованостей, які накопичувались для будівництва інфраструктури.
Офіційна така заборгованість 13,6 трильйонів юанів ($2 трлн), що вже становлять близько 40% корпоративного ринку облігацій у Китаї. Неофіційно це більше $8 трлн.
Ситуація загрожує дефолтами і провокує протести, а може спричинити хаос на китайському ринку фінансів.
Щоб оплатити старі борги уряди місцевих самоврядувань змушені використовувати ще дорожчі джерела фінансування.
Розміри таких зобов’язань стають критичними, оскільки боргове навантаження становить не менше 10% витрат для 109 місцевих урядів з 319 досліджених. У Тяньцзіні ця цифра становить 30%.
Існують додаткові сигнали кризи: багато незакінчених будівель, неплатежі з боку місцевих урядів за здійснені замовлення, перерви у наданні послуг і т.д.
Уряди місцевих самоврядувань розглядають продаж активів, щоб уникнути дефолтів, але це може не вистачити, і неясно, хто буде купувати пропозиції на продаж.
Криза в китайських містах може викликати доміно-ефект та загрожувати стабільності.
Особливо враховуючи, що вона виникла коли економіка зростала 7%+, а не 3% як це було минулого року.
