Краматорськ знаходиться зовсім недалеко від війни – чує її щодня та щоночі. І часто бачить. Трагедія на краматорському вокзалі, коли рік тому в людей, що чекали на евакуацію, прилетіла російська ракета з касетними боєприпасами, показала, наскільки близько підійшла лінія фронту. Про це пише kp.ua.
Втім, краматорчани про це знали і раніше. З 2014 року сюди приїхало чимало переселенців із окупованих міст Донбасу – і чимало мешканців виїхало після лютого 2022-го, коли ракети нанесли такий удар по Краматорську.
У дефіциті лише готівка
Але Краматорськ продовжує жити та виживати. Так, оплакуючи своїх загиблих на вокзалі, у будинках і на вулицях. Але не здавшись ні на мить. Під загрозою обстрілів тут висаджують троянди та фарбують бордюри, підмітають двори та вивозять сміття, роблять манікюр і зачіски. Після прориву дамби і затоплення району Іванівка на околиці Краматорська на залитому водою футбольному полі вже плаває пара білих лебедів. «Стрибає» мобільний зв’язок та інтернет, зникає світло та вода, школи не працюють, як і дитячі садки – все на дистанційному навчанні. У магазинах немає надлишків продуктів, але й дефіцит особливо не спостерігається. Як кажуть самі краматорчани, у дефіциті лише готівка, бо не всі банкомати працюють. І все одно у місті залишаються люди, які нікуди не збираються їхати.
– Ми все бачили вже, нас нічим не злякати, – розповідає мешканка міста Олександра Єрьоменко. – Так, нам страшно, але ніхто не застрахований від дій ворога: ні мешканці Запоріжжя, ні жителі Львова, ніхто… Тож ми вирішили бути вдома. Ми впевнені, що ЗСУ відженуть ворогів, і ми переможемо.
Чому не поїхали? Чого приїхали?
Це морально-етичне питання – їхати чи залишитися? – кожен вирішує сам. Знайти сьогодні майже 1500 грн, щоб виїхати з Краматорська до Києва чи на захід України, можуть не всі.
– Нам часто дорікають, мовляв, є ж безкоштовне житло, можна і треба їхати з міст прифронтових. Але ті, хто дає такі поради, вони сидять удома в безпечних районах країни і не розуміють, що не всі готові міняти свої квартири на матраци в спортзалах. А робота? Не скрізь беруть переселенців на роботу! – з легкою образою каже жителька міста Олександра.
Яскравим штрихом її розповіді стало прибуття першого рейсу поїзда Львів – Краматорськ. Як повідомили в Укрзалізниці, поїзд був заповнений на 100 відсотків за середньої вартості квитка близько 1000 грн.
– Люди приїхали додому і, скоріше всього, влітку будуть тут. Хтось уже не поїде назад, досить, намикалися по чужих квартирах. Приїхала моя подруга, не скажу, з якого міста на заході України. Поскаржилася, що не спроможна платити 9000 грн за “однушку” – у неї зарплата 12 тис. грн. У Краматорську має квартиру на Двірцевій вулиці, це центр. Залишиться тут і працюватиме віддалено.
Є і в Краматорську робота: тут потрібні кондитери, офіціанти, перукарі, мийники посуду, кухарі… Мирні професії мирного міста, як би не хотілося окупантам бачити тут щось інше.
До речі, інтернет рясніє оголошеннями про продаж квартир у Краматорську, і побіжний перегляд показав, що ціни не можна назвати такими, що впали. Звичайно, все залежить від стану житла: зовсім вже старі «квадрати» в однокімнатній квартирі коштують від 8 до 10 тисяч доларів, з косметичним ремонтом – від 10 до 15 тисяч. Хоча за 15-17 тисяч «зелених» можна знайти і 3-кімнатну квартиру… Житло здебільшого продається з меблями та побутовою технікою – витрачатися на їхній вивіз господарі не хочуть.
– Ціни, звичайно, захмарні, насправді продадуть за набагато меншу суму, якщо хочуть, щоб купили. Але охочих мало, хоч угоди є. Люди просто думають, що на час воєнного стану закриті реєстри і операції з купівлі-продажу не проводяться. Так ось: все проводиться, нотаріуси працюють, просто кожен кейс із продажу житла чи успадкування треба розглядати в індивідуальному порядку, – розповів один із краматорських ріелторів.
…А весна – за розкладом
Зараз Краматорськ розбирається із наслідками затоплення через пошкодження на греблі та готується до Великодня. Вороги щодня «заважають» займатися мирними справами. Логіку прильотів ворожих боєприпасів місцеві вже навіть перестали шукати. Її просто немає. «Прилетіти» може будь-куди і що завгодно.
У ніч на 10 квітня російські ракети С-300 вдарили по одному з міських цвинтарів, потрапили в лісосмугу і через пожежу згорів приватний будинок. Чи страшно краматорцям?
– З одного боку, має бути страшно, а з іншого – вже якась звичка, чи що… – розмірковує мешканець міста Олексій. – Начебто і війна поруч, а виходиш іноді на вулицю – тихо, дерева вже розквітли, люди ходять доріжками, десь музика грає, магазинчик працює, світиться вивісками – начебто життя нормальне. Як у приказці: «Війна війною, а весна за розкладом». Я ось зібрався піти в МРЕВ поміняти свої старі права водія на нові. А що, життя триває, і ми не знаємо, скільки нам залишилося, тож поспішаємо жити.
