Підприємниця з Краматорська Інна Геєць працює в бізнесі з виготовлення одягу ще з 90-х років. Вона починала з майстерні на місцевому ринку. Потім її невелика майстерня збільшилася до окремого виробництва повного циклу. Через повномасштабний російський наступ Геєць перевезла все обладнання до Полтави. Вже звідси готовий жіночий одяг розвозять у магазини українських брендів по всій країні.
Про це повідомляє “Полтавська хвиля”.
Інна Геєць – підприємниця із Донеччини, яка розпочала свій перший бізнес ще в 90-х роках у Краматорську. Після завершення технікуму вона відкрила свою першу швацьку майстерню і магазин на місцевому ринку. Протягом 2000-х років Інна успішно розширила свою діяльність відкривши ще дві крамниці. Згодом її бізнес охопив й інші регіони, зокрема Харків, де її товари були представлені на ринку Барабашово.
За словами Інни Геєць, з початком війни у 2014 році динаміка ринку продажів зазнала змін, оскільки Барабашово спрямовувався на схід України та російський ринок.
«Почався новий етап — співпраця з українськими торговельними мережами. У цьому періоді ти розумієш, що тобі не вистачає досвіду, обладнання, адже маєш давати конкурентну продукцію. Щоб давати якісну продукцію за помірною ціною потрібно розвиватися у бік технічних можливостей, автоматизації виробництва, ІТ-рішень».
Приблизно у 2017-2018 роках Інна Геєць співпрацювала з іншою підприємницею з Краматорська. Разом вони встановили партнерство з українським брендом, що дозволило пані Інні успішно організувати виробництво швейної продукції повного циклу.
«Це був також доволі успішний період, десь 2017-2019 рік. І десь 2019 року я знову почала працювати сама. Це було таке масштабування бізнесу. Закупили досить багато обладнання для конструювання, моделювання».
На початку повномасштабної війни підприємниця евакуювалася спочатку до Вінниці, а потім до Києва. Протягом тривалого часу вона вирішувала, куди перенести свій бізнес. У результаті обрала Полтаву через зручний логістичний маршрут і відносну безпеку у регіоні.
«У цьому місті вже двоє моїх співробітників. Вони переїхали сюди без мене. Двоє працівників тут, підприємство тут — це вже щось. Тут були магазини наших замовників. У мене була версія Дніпро, Київ, Запоріжжя, Одеса».
24 червня Інна Геєць перевезла обладнання до Полтави і вже з 1 вересня розпочалася робота. За її словами, у новому приміщенні бракує місця, щоб розмістити все необхідне. Для порівняння, у Краматорську майстерня мала площу 235 кв. м, тоді як в Полтаві ця площа складає лише 146 кв. м.
У швейній майстерні виробляють жіночий одяг, зокрема штани, сукні, блузки й інше. Готовий одяг потім постачають до різних замовників, які мають 20 магазинів по всій Україні. Ці крамниці розташовані, зокрема, у Дніпрі, Запоріжжі, Києві, Рівному, Луцьку, Одесі, Харкові, Полтаві. Нещодавно до списку замовників Інни Геєць приєдналася ще одна партнерка, яка продає одяг у Кропивницькому.
«Роботи не поменшало. Навіть побільшало. Взагалі не можемо вийти на той рівень, який в нас був у Краматорську, бо дуже не вистачає людей. Зараз працює шість людей. Там (у Краматорську, — ред.) було 6-10 людей, по різному. Була напрацьована команда».
Надалі підприємниця планує запустити власний бренд. Геєць каже, що для цього варто вдосконалити виробництво. Проте цей процес гальмує війна.
«Один з основних планів — це створення власної торгової марки. Це нічого не змінює, насправді. Чи власна торгова марка, чи не власна. Навіть під чиїмось брендом працюємо з тими ж завданнями: якісний і сучасний одяг для жінок».
Геєць додає, що першочергово під час релокації варто перевозити своїх працівників, а не потужності. Адже наразі фахівців знайти важко.
«Рано чи пізно всі повернемось додому. Чи можна залишитись у Полтаві? Можливо буде якийсь філіал, а у Краматорськ переїде частина працівників та обладнання. Ніхто не може загадувати наперед. У нас вже є знайомі, які повернулись у Краматорськ, бо немає фахівців».
Відео про підприємницю з Краматорська, яка відкрила у Полтаві швацьку майстерню можна подивитися за посиланням.
