Усіх дітей евакуювали, водопостачання на зиму вимикатимуть: як живе Лиманська громада на Донеччині

З усіх 13-ти населених пунктів Лиманської громади, з яких оголосили примусову евакуацію родин із дітьми, вивезли неповнолітніх. Останню дитину вивезли з Лиману. Наразі у місті лишаються понад чотири тисячі жителів.

Як готується Лиман до зими і чому тут планують зупинити водопостачання —про ситуацію Суспільне Донбас розповів начальник Лиманської міської військової адміністрації Олександр Журавльов.

“Карпівка, Липове, Нове, Ставки, Дробишеве, Лиман, Торське, Терни, Зарічне, Ямпіль, Закітне, Діброва. 13 населених пунктів. Нікого з дітей не залишилось”, — повідомив Журавльов.

Третю зиму без опалення: яка ситуація із комунальними послугами в громаді

У Лимані на зиму вимкнуть водопостачання та теплопостачання через пошкоджену систему, розповів Олександр Журавльов. Поки немає морозів, ці комунікації в місті працюватимуть. Близько 90% багатоповерхівок Лиману пошкоджені або зруйновані.

“В місті в нас є вода, газ, світло. Але на зиму будемо воду закривати. Бо у нас було центральне теплопостачання в місті, і звісно воно не працює через пошкодження багатоповерхівок. Тому зараз, поки температурний режим дозволяє, компанія “Води Донбасу” поставляє воду. А коли буде зниження температури, її доведеться повністю перекривати, зливати знову стояки, тому що дуже багато руйнувань. Практично 90% багатоповерхівок зруйновані або пошкоджені. Для того щоб далі не розморозити систему, будемо зливати і все”.

Для жителів приватних будинків надають грошову допомогу від ООН на купівлю дров. Мешканці багатоповерхівок мають в квартирах буржуйки.

“Опалення не буде. Це вже третя зима. Минулі два сезони надавали людям, дякуючи фондам, брикети, дрова, держава виділяли субвенцію, ми з бюджету купували дрова і людям роздавали. На сьогоднішній день надають грошову допомогу 21 тисяч гривень, щоб люди мали змогу закупити на опалення. Хто в багатоповерхівках, люди ще за минулі роки отримали буржуйки. Практично забезпечені всі”, — розповів Олександр Журавльов.

Проблеми з комунальними послугами — і в селах та селищах Лиманської громади.

“Дробишеве, Нове, Липове — там є і газ, і світло. В Дробишевому старостат працює. Газ є, вода є, світло є, гуманітарну допомогу надаємо, Укрпошта виїжджає по графіку. А Ямпіль, Торське, ті населені пункти, що на лінії зіткнення, там цього всього нема. Але вони географічно там розташовані, що в них криниці свої, вони воду набирають. Велика проблема — це електропостачання. Ми давали генератори на вулицю якусь, чи на скупчення людей, щоб могли зарядити свої мобільні телефони, набрати води, включити електрику”, — розказав начальник МВА.

Скільки людей залишається у Лимані та чому не виїжджають

У місті Лиман на Донеччині досі залишаються понад 4 тисячі людей, каже Журавльов. Більшість — люди пенсійного віку.

“В Лимані близько 4200 людей, до повномасштабного вторгнення мешкала 21 тисяча. По-перше, люди бояться виїжджати, налякані пропагандою, що жити ні за що, їхати нікуди. По-друге, бояться кидати своє майно. В нас зараз майже 80% у громаді — це люди пенсійного віку, які тут пропрацювали, прожили, набудували собі будинків, тому вони не розуміють, як це можна взяти і залишити. Вони порівнюють ті умови, і ті, які надають в шелтерах”, — каже начальник МВА.

Деякі жителі міста живуть у підвалах, особливо у період активних російських обстрілів. Під удари Лиманська громада потрапляє щоденно.

“На південній стороні міста 870 людей, і практично всі в підвалах, коли обстріли. Ракети, КАБи, ФАБи, “Смерчі”. А на прифронтових територіях — і артилерія, і мінометні обстріли, дрони працюють”.

Посівна та залізниця: чим живе прифронтова громада

Попри близькість лінії зіткнення, у громаді досі працюють люди. Зокрема, фермери розпочали посівну озимих культур, розповів Олександр Журавльов.

“Комунальники, лісгосп, залізниця, лікарня, приватний бізнес. Фермери не всі ще виїхали. В нас основний наповнювач бюджету — це залізниця та сільське господарство. Звісно, що фермери ще бояться обробляти свої ділянки, але деякі фермери, в яких була можливість розмінувати, починають помаленьку оговтуватись. Але це дуже маленький відсоток. З 51 тисячі земель сільгоспризначення, у нас тільки 2300 гектарів засіяно”.