У Дніпрі 22 січня, на 9 день від моменту удару, пройшла панахида за загиблими мешканцями багатоповерхового будинку на житловому масиві Перемога, до якого потрапила російська ракета. Пряме влучання ворожої ракети у багатоповерхівку міста забрало життя 46 мирних людей, серед яких 6 – діти. Ще дев’ять людей вважаються зниклими безвісти. Такі офіційні дані на сьогодні.
Службу провів Високопреосвященніший Архієпископ Дніпровський та Криворізький Симеон у співслужінні міського духовенства. Вшанувати жертв прийшли сотні городян. Серед них були і мешканці будинку, які постраждали внаслідок атаки, родичі загиблих та небайдужі мешканці Дніпра. Вони несли квіти, лампадки та дитячі іграшки. Їх склали на зупинці навпроти будинку.
Священники також показали ікону Божої матері з немовлям, яку вдалося знайти серед уламків зруйнованого будинку. Доля її господарів наразі невідома.
Після молитви Архипастир звернувся до всіх присутніх із жалобним словом, у якому, зокрема, висловив співчуття всім, хто втратив тут своїх рідних та друзів.
Наприкінці жалобного заходу соліст-інструменталіст та волонтер Андрій Петров виконав на скрипці ліричні композиції на згадку про загиблих.
Нашому журналісту постраждалі розповіли, що рятувальники їм допомагали потрапити до решток квартир зруйнованих під’їздів, щоб забрати вцілілі речі.Одна з мешканок будинку зауважила, що їй удалося таким чином витягнути документи на квартиру та паспорт.
“Покарання, знаєте, як кажуть: “Щоб вони жили довго, тільки щоб і їм таке ж саме, щоб з їхніми рідними таке було”. І тоді вони побачать, як воно болить, і як це все. Тому що просто їх убити і все… а саме, щоб вони страждали, як матері, батьки, бабусі, дідусі. Дідусь тут ридав, хлопчика його, онучка… тут багато, страшне. Дуже важко”, — додала жителька Дніпра Любов.
83-річна мати Єлизавети загинула в будинку під час атаки. Жінка розповіла, що тоді розмовляла з нею по телефону, зв’язок обірвався, а потім почула вибух.
«Квартира була на 5-му поверсі. Тепер – нічого, порожнеча. Квартира, де пройшло моє дитинство. Квартира, в яку мама так багато вкладала. А головне – маму мені ніхто не поверне» – зауважила Єлизавета.
На місці трагедії досі продовжують працювати рятувальники та комунальники. Розповідають, що ці дні були сповнені і трагічними новинами, і історіями чудового порятунку. Місто не залишило своїх земляків наодинці з їхнім горем та бідами. Організували допомогу гарячою їжею та одягом. Створили штаб, де постраждалі можуть отримати нові документи замість втрачених, подати заявки на матеріальну допомогу від міської влади. Поліція створила службу розшуку безвісти зниклих.
На сьогодні у багатоповерхівці по Набережній Перемоги, 118 відновлено: електропостачання у 16 під’їздах; водо- та теплопостачання також у 16 під’їздах; газопостачання уже є у 13 під’їздах. Ще три чекають на висновки експертів. Крім того, запущено 14 ліфтів. Ще по двох підйомниках призначена експертиза на понеділок.
Загалом, у будинку в який влучила ракета буде здійснено монтаж близько 1 500 вікон, ще 500 у будинках поблизу.
В міськраді нагадали, що постраждалі від атаки ворога 14 січня отримають на руки до 2 мільйонів гривень.
Мільйон гривень виділяє місто і мільйон гривень, за попередньою домовленістю, надійде до міста з області. Також допомогу надає бізнес, зокрема це фонд Kiddo та Монобанк, світові міста-побратими Дніпра і посольства багатьох країн, на прохання яких в Україні буде відкрито спеціальний рахунок держказначейства, куди з-за кордону можна переказати гроші. Ці гроші також підуть напряму постраждалим людям.
Компенсацію за свої втрачені квартири люди отримають вже через місяць після проведення інструментального обстеження будинку.
За розпорядженням міського голови Дніпра ухвалено рішення анулювати всі заборгованості за комунальні послуги для людей, які втратили житло після удару російської ракети.
Поблизу місця трагедії в НВК № 66 за адресою просп. Героїв, 3 відкрито штаб допомоги постраждалим . Він працює до щоденно з 8:00 і до 20:00.
Також свої послуги місту запропонувала приватний нотаріус. Вона буде допомагати постраждалим в нотаріальному оформленні документів.
Мине час, ті, хто втратили житло, знайдуть його заново. Життя продовжиться. Але українці ніколи не забудуть про тих, чиї життя забрала ракета окупантів. І ніколи не пробачаиь тих, хто віддавав наказ, прокладав бойовий курс ракетоносця Ту-22М3 і натискав на кнопку “Пуск”.
“Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED).
