Українці, чиє житло на окупованих територіях, конфіскували або збираються привласнити окупанти, можуть фіксувати факти воєнних злочинів з боку незаконної окупаційної влади РФ. Як це зробити, чому небезпечно їхати в окупацію та чи є поїздка у окуповане місто порушенням українських законів — пояснила директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
Про це вона говорила в етері “Суспільне. Студія” 10 травня.
Луньова нагадала, що в березні окупанти у Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізької оприлюднили псевдоукази та закони щодо майна, яке вони вважають “безхайзяйним” (за яке не вносили платежі або яке зафіксоване в російському реєстрі право власності). Зокрема на Донеччині і Луганщині фейкова влада заявила, що таке майно передадуть окупаційним органам.
“В нас є оприлюднена інформація, щодо високої кількості запитів на “гарячі лінії”, пов’язаних із цією проблемою. Тому що люди очевидно бояться, що з їхнім житлом щось відбудеться. Це спонукало багатьох українців, спробувати повернутися на окуповані території, аби здійснити перереєстрацію права власності, або спробувати продати нерухомість до того, як нею можна буде розпорядитись”, — повідомила директорка Альона Луньова.
Правозахисниця радить першим чином перевірити, чи наявна інформація про житло, що розташоване на окупованій території, в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно.
Водночас Луньова радить фіксувати всі порушення, які чинять окупанти: факти огляду або вилучення майна, незаконне захоплення житла. Це дані, вважає вона, можуть передати рідні або знайомі з окупованих міст та сіл. Із інформацією потрібно звертатися до поліції та прокуратури.
“Вилучення майна на окупованій території є воєнним злочином, яке не буде визнане ані Україною, ані іншими державами і буде розслідувано правоохоронними органами України”.
З юридичної точки зору, нагадує представниця Центру прав людини ZMINA, право власності вважається набутим, незалежно від наявності чи відсутності документів, проте його потрібно підтвердити.
“І тут можуть бути дуже різні ситуації, які залежать від того, коли це майно було набуто, чи є документи так званих БТІ. Якщо в людини документи втрачені, і вона не знає, чи є ця інформація — про наявні права власності в реєстрі нерухомого майна України — потрібно це обов’язково з’ясувати, щоб в подальшому вживати кроки. Але підкреслюю: навіть якщо в реєстрі немає інформації, бо з технічних причин її може не бути, це не означає що у людини немає права власності. Це лише означає, що треба трошки більше здійснити кроків, щоб отримати належні документи”, — роз’яснює правозахисниця.
Дії окупаційної російської влади спонукали українців повератится на непідконтрольні території задля вирішення питання право власності, хоча вирішити це питання можна без такої поїздки, додає Луньова, адже документи, що отримані в окупації, не гарантують право збереження власності.
“Поїздки на окуповані території не заборонені українським законодавством, але ми не можемо радити і держава не може радити українцям їхати, або якимось чином говорити про те, що вони будуть захищені”, — наголошує представниця Центру прав людини ZMINA.
Крім того, громадянин України може отримати від РФ заборону на в’їзд, його можуть затримати та ув’язнити.
“Будь-яка людина, яка з’являється в полі зору, в полі контролю РФ, на окупованих територіях — це потенційні цивільні заручники. Це може бути будь-що: і неофіційне затримання, і затримання за звинувачення в шпигунстві. І таких випадків багато. Ми не знаємо, скільки наразі в них цивільних заручників або незаконно затриманих осіб. Але це — тисячі”, — додає Альона Луньова.
