На початку повномасштабного російського вторгнення єдиний син пішов добровольцем на фронт, а його батько присвятив себе волонтерській справі для допомоги військовим. Історія переселенця з Краматорська Сергія, який після евакуації займається волонтерством — плете маскувальні сітки для бійців.
Про це повідомляє Суспільне.
“Після 2014 року знали, як поводяться з родичами українських військових. Тому коли була вірогідність, що будемо в оточенні, окупації — ми на початку березня виїхали з жінкою до Дніпра”.
Переселенець з Краматорська Сергій розповідає, після повномасштабного вторгнення єдиний син не чекав на повістку, пішов воювати добровольцем.
“Пішов одразу, не міг сидіти. 1 березня підписав присягу. В армії служив, прийняв присягу, воює на “нулі”, багато. Це навіть не обговорювалося. Я знав, що він піде. Просто сказав: “Давай, синку”, — говорить Сергій.
Наразі син боронить Україну на Авдіївському напрямку, розповідає чоловік. Воює в силах тероборони.
“В основному на “нулі” сидить в окопах весь час. У відпустку приїжджає раз на пів року. Питаю: “Зараз би пішов, знаючи все, що відбувається?”. Каже: “Так, відбувається дуже всього поганого, але все одно пішов би”. Максимум не було зв’язку з ним близько трьох тижнів. Дружина отримала інфаркти, переймаючись за сина. Лікарі розповіли, що причина інфаркту хвилювання”, — розповідає чоловік.
Сергій після евакуації до Дніпра вирішив займатися волонтерством, аби допомагати військовим. Розповідає, інші волонтери об’єднання “Ангели оборони” допомогли йому з дружиною із житлом.
“Приходжу сюди кожен день, окрім вихідних. Тут організовую, щоб було з чого людям плести сітки: готую, ріжу основу, вираховую. Наш підрозділ плете на добу десь 100-150 метрів сіток. Скільки потрібно, поки буде потреба в сітках, — будемо їх робити”, — ділиться Сергій.
“Вчора хлопці приїжджали, кажеть: “Щойно був прильот, все спалило. Просять — терміново сітки треба”. У нас замовлень на два місяці. Одна мотивація тут — щоб їх було як можна більше. Оце мотивація — наскільки вони їм потрібні. Коли сам розумієш, бачиш що роблять ці сітки, як вони захищають життя. Скільки техніки через те, що немає сіток, зникає”.
Найбільше, додає переселенець з Краматорська, хоче повернутися додому на вільну Донеччину.
“Хотів би, звичайно. Не те, що хотів би — це мрія. В мене там все залишилося на Донбасі. Я все кинув. В мене не залишилося нічого”.
