Отець Микола Горгула упродовж 15 років був настоятелем храму святого великомученика Юрія Переможця у Краматорську. З 2016 року священник служив капеланом, а на початку повномасштабної війни переїхав на Івано-Франківщину. Тут очолив прихисток для вимушених переселенців та людей, які потрапили у скрутні життєві обставини, — шелтер Святої Ольги.
Про служіння у церкві на Донеччині, капеланство та соціальну роботу на Івано-Франківщині Микола Горгула розповів Суспільному.
“У Краматорську відчував себе духовним революціонером”
Отець Микола Горгула — родом зі Слов’янська. У Краматорську він очолював церкву святого великомученика Юрія Переможця Донецької єпархії ПЦУ.
“Це — найбільший храм у місті. Він — на околиці, і туди на літургію приходило до 20 людей. Але вони дуже вірили, були щирими, проукраїнськи налаштованими. Українська церква на тих теренах завжди мала маргінальний імідж. Здебільшого це було через антиукраїнську агітацію, яка лунала з платформ московської церкви. Таким чином у Краматорську ти себе відчував духовним революціонером, що ти все одно робиш не те, що від тебе вимагає більшість, а те, що Господь тобі каже через твою совість, серце”, — згадує Микола Горгула.
Окрім того, священник співпрацював з українськими військовими. З 2016 і до початку 2022 року він служив капеланом Краматорського прикордонного загону.
“Капеланське служіння поєднує насамперед власний приклад, неформальну комунікацію, роботу психолога, обрядове служіння. До 2022 року капеланська посада була цивільною. Керівництво підрозділу не ризикувало цивільними людьми на передовій. Тому я відвідував доволі спокійні місця. У 2022 році, коли над моїм будинком пролетіла ракета, мені зателефонували з пропозицією, щоб я зайнявся соціальним служінням на Івано-Франківщині”, — розповідає Микола Горгула.
На захід України добирався евакуаційним потягом
З Краматорська отець Микола поїхав разом з дружиною і чотирма дітьми. Наймолодшому синові тоді було менш як два місяці. Спочатку вони приїхали на Львівщину. Туди добиралися евакуаційним поїздом.
“Потяг був переповненим, плацкартні місця — забиті. Там, де мали їхати четверо людей, їхали 10-12, ще разом з домашніми тваринами. Була атмосфера панічної невідомості. А через добу, коли доїхали до Дрогобича, відчули братню підтримку. Я їхав до знайомого священника — він також був капеланом. Отець постарався знайти для моєї родини житло. Я зрозумів, що Україна — дружна, бо підтримку ти можеш знайти там, де, можливо, і не сподівався ніколи її отримати”, — каже священник.
Робота у шелтері на Івано-Франківщині
У липні 2022 року Микола Горгула почав керувати шелтером Святої Ольги, що в селищі Лисець на Івано-Франківщині. Це — прихисток для вимушених переселенців, а також для людей, які постраждали від насильства або живуть з ВІЛ-статусом, чи нещодавно звільнилися з місць обмеження свободи. Отець Микола розповідає, що почав займатися соціальною роботою ще в Донецькій області й готував схожий проєкт у своїй церкві.
“Мій храм розташований у неблагополучному із соціального погляду районі Краматорська. Туди приходило багато людей з маргінальних верств населення, щоб поговорити, або за матеріальною підтримкою. Тому я, мабуть, звик адекватно, без стресу комунікувати з людьми у складних життєвих обставинах”, — говорить отець Микола.
З його слів, у Краматорську проєкт був прописаний з жовтня 2021 року. Храм готували до реконструкції, аби при ньому відкрити дві кризові кімнати. Там певний час могли б перебувати жінки, що постраждали від домашнього насильства.
“Там мало бути представництво генеральної прокуратури. З початком війни проєкт довелося “заморозити”. Організація Eleos-Ukraine запропонувала стати координатором такого центру на Івано-Франківщині”, — каже Микола Горгула.
Зі слів отця, за понад два роки послугами прихистку в Лисці, який він очолює, скористалися понад 120 людей.
“Основною сферою нашої діяльності є послуга ресоціалізації. У нас можна перебувати до шести місяців. За цей час хтось роботу знаходив, хтось — нове житло, хтось за кордон виїхав. Дітей ми влаштовували до місцевих навчальних закладів. Також сприяємо, щоб люди отримали медичний супровід і гуманітарну допомогу. Часто приїжджають люди здалеку без нічого. Ці потреби ми закриваємо своїми ресурсами й за допомогою наших партнерів”, — каже священник.
“Храм є місцем сили та місцем натхнення”
Окрім роботи у шелтері, отець Микола неділями відправляє літургію у храмі святого Юрія Переможця в Старих Богородчанах. Робить це у співслужінні з настоятелем Анатолієм Холівчуком.
“Спочатку думав, що зможу тільки на великі свята приходити. Але енергетика отця Анатолія мене притягує. Хочеться у храмі молитися, хочеться якусь користь громаді приносити. Цей храм є для мене також і місцем сили, і місцем натхнення”, — говорить Микола Горгула.
