До 155-річчя Краматорська Музей історії міста презентує низку нових заходів та проєктів. Один з яких онлайн-виставка «Краматорськ. Події. Люди», засновна на матеріалах періодичних видань другої пол. ХІХ – початку ХХ ст. Журналістам «PRO100MEDIA» старша наукова співробітниця Музею Ольга Пальона розповіла, що це буде інформаційна виставка: «Вся інформація – нова. Вся ця інформація не оприлюднювалась. Оновлення буде щодня. Під хештегом #peoplekram можно дивитись. До 1 жовтня будемо публікувати щодня. Пізніше один раз на два-три дні, інформації приблизно на 30-40 публікацій. Сьогодні перша згадка. 1861 року. Це найстаріша в нашій колекції. Далі буде йти у хронологічному порядку: від більш давньої до більш свіжої. І десь закінчимо 1919 роком».

Перший експонат онлайн-виставки видання 1868 року «Пам’ятна книга Харківської губернії, 1868 р.». На сторінках якої є стаття з описом дослідження корисних копалин на території сучасного Краматорська у 1847 та 1856 роках. Автор статті – видатний український геолог, природознавець, професор та фундатор геологічної школи Харківського університету Никифор Дмитрович Борисяк (1817 – 1882).


Декілька років наукова співробітниця досліджує історію Краматорська по газетам та журналам. Пані Ольга каже, що багато цікавого можна дізнатись з оголошень, які теж будуть представлені на виставці.

«Оголошення більше відкривають людські переживання, проблеми і ми теж будемо викладати оголошення, які пов’язані з Краматорськом. Будуть кримінальні новини і нещасні випадки. Ми думали: включати чи не включати, але їх дуже багато. Раніше в газети потрапляло щось таке неординарне. І у більш пізній період дуже мало згадується про мешканців. Дуже рідко ім’я чи прізвище. Частіше у нещасних випадках. Тому вирішили включити цю інформацію, може хтось зараз мешкає у Краматорську, наприклад, дальній родич. Це важкувата інформація, але пройшло більша ста років», – розповіла Ольга Пальона старша наукова співробітниця Музею історії міста Краматорська.


Переглянути оналйн-виставку можна на фейсбук сторінці Музею історії міста або у телеграм.










Залиште коментар
Розгорнути ▼