59-річна Лариса Бородай – переселенка із Донеччини. Народилася жінка у Маріуполі, де і провела свої юні роки, а згодом переїхала до Краматорська. Та повномасштабна війна змусила жінку залишити рідну домівку. У квітні 2022 року вона приїхала на Тальнівщину, у Веселий Кут. Тут народилася та проживала раніше її мати. Жінка розповіла журналістам «Нового Дзвону», що вона переживала у перші дні повномасштабного вторгнення:
– Ми не вірили, що повномасштабна війна може розпочатися, але 24 лютого 0 5:30 ранку почули перший вибух. Дуже перелякалися, заснути після такого було неможливо, почали читати та переглядати новини. Позакривали аптеки, а пенсіонерам ліки потрібні, ще часті повітряні тривоги, через це тиск. Тому, вирішила поїхати на Черкащину. Спочатку думали знайти безпечне місце не так далеко від дому, але через затори ніде не зупинялися і прямували у Веселий Кут на мамину батьківщину.
Рік Лариса Бородай провела у селі та вирішила все ж таки переїхати до Тального. Каже тут спокійно, але дуже сумує за домівкою та рідними, які залишились на Донеччині. За цей час встигла завести собі двох подружок – собаку Муху та кішку Кнопку.
Жінка регулярно виходить з Мухою на прогулянки по місту. Каже, що обов’язково собачку забере із собою у Краматорськ. Після закінчення війни планує зустрітися з усіма своїми близькими та хоче, щоб настав мир та спокій. Лариса дуже переймається за своїх батьків, адже вони – люди похилого віку та залишились у Маріуполі. Дізнається про ситуацію вдома пані Лариса від сусідів, з якими вона спілкується у мережевій групі. Жінка зізнається, що хоче прожити спокійне життя на пенсії. Також каже, що дуже полюбляє подорожувати. На Черкащині вже теж відвідала низку нових місць:
– Їздила в Умань та Черкаси. В Умані була екскурсія по місту та по Софіївському дендропарку. Дуже сподобалось місто, парк, архітектура та Осташівський став. Тальне, ж для мене, місто сили. Тут спокійно, довкола природа та приємні люди, з якими дуже легко познайомитися та знайти спільну мову.
Попри те, що у Тальному жінці подобається, вона сумує за своїм життям у рідному місті. Каже, що тут багато відпочиває, а хотілось би вже чимось зайнятися. Дуже чекає моменту, коли зможе повернутися до рідних та пройтися знайомими місцями у Краматорську.
