В Україні діє до десяти організацій, які займаються безкоштовним гуманітарним розмінуванням, розповів Суспільному Донбас заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Дмитра Кохана. Однак замінованих полів так багато, що цих компаній недостатньо. Ті аграрії, які можуть собі дозволити додаткові витрати, звертаються до комерційних операторів. Скільки коштує розмінувати гектар, які пільги можуть отримати фермери та як бути тим, хто втратив і полі, і господарство — у матеріалі.
“Зрозуміло, що аграрію немає часу чекати, поки до нього приїде, десь йому пощастило, десь йому не пощастило, отримати це розмінування гуманітарне. Вони починають звертатися зараз до комерційних операторів, яких вже є теж декілька в країні. У когось менше руйнувань, або були певні запаси коштів, або встигли ще перед війною врожаї продати, трошки накопичили, вони можуть собі це дозволити. Є ті, у кого взагалі нічого немає, і їм розмінування за власні кошти — це якась непід’ємна історія”, — пояснив представник аграрної ради.
Фермер Сергій Кохан восени минулого року повернувся до деокупованого села Яремівка у Харківській області. Його господарство обробляло 300 гектарів землі. За п’ять місяців окупації росіяни повністю знищили його зерно, сільгосптехніку та будівлі господарства. Другий рік він буде засіювати свої поля фермер: минулоріч посівної не було через російську окупацію села, цьогоріч – через заміновані поля.
“Ми не можемо заїхати в поле, ми находимо тут “пелюстки” (міни — ред.) Поля пустують, ми не намагаємося самі лізти”, — розповів аграрій.
Зараз Сергій стоїть у черзі на безкоштовне розмінування. Аби оплатити комерційним виконавцям цю послугу, яка коштує від 3-х до 13 тисяч гривень за гектар, він коштів не має.
“Ми відновили пару тракторів, сівалки трошки відновили. Ніби і готові вже були, надіялись. Через ДАР зареєструвались (на розмінування — ред.), обіцяли у вересні почати розмінування. Була надія, що можливо хоч би 50-100 гектарів засіємо озимої пшениці, але вже на сьогодні бачимо, що це нереально, тому що швейцарська компанія, яка обіцяла нам розмінування кажуть, що у них із фінансуванням туго”, — пояснює фермер з Яремівки.
Ціна на такі роботи, за словами представника Всеукраїнської аграрної ради, різняться. Чим активніші були бої або там, де російські війська мінували землю, тим дорожче буде очистити землю від вибухонебезпечних предметів.
“Є регіони, де там прямо кожен метр заклали мінами, то там вартість космічна. І тому там аграрії це потягнути не можуть. Цю проблему треба вирішувати, на мій погляд, виключно через формування в Україні комерційного ринку розмінування. Повинні бути грантові програми і програми державної підтримки саме на розмінування. Наскільки я знаю, в проекті держбюджету на наступний рік певні кошти закладені саме на підтримку постраждалих підприємств і компенсацію частини вартості цього розмінування”, — додав Дмитро Кохан.
Пільги на землю: як аграрії можуть не платити податок
Цьогоріч у травні для аграріїв запровадили податкові пільги, нагадав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради. Підприємства, які постраждали від бойових дій, можуть звільнити від сплати податку на землю:
“Всім надається пільга, і заднім числом також, на період дії окупації, а також на період, коли підприємство перебуває в зоні бойових дій. Зрозуміло, що певні складнощі, борги вже податкові є. І щоб заднім числом подати пільгу, треба ходити в податкову, звірити все це, певні адміністративні речі пройти, але цю пільгу всі отримують”.
Оформити пільги, додає Дмитро Кохан, після деокупації території та завершення бойових дій аграрій в один з двох способів.
- Перший спосіб — звернутись до оператор протимінної діяльності, який проводить обстеження і встановлює, що земельні ділянки заміновані. Ці дані оператор протимінної діяльності вносить інформацію в Державний земельний кадастр. Тоді ця земельна ділянка отримує податкову пільгу від сплати земельного податку, поки вона не буде розмінована. Ці дані також у реєстр внесе оператор протимінної діяльності після розмінування території.
“Не масовий випадок, але усім, у кого підтверджене замінування, вони можуть цю пільгу отримати”, — уточнив представник аграрної ради.
- Другий спосіб отримати пільгу — звернутись до органів місцевого самоврядування із проханням надати їм індивідуальну податкову пільгу через те, що земельна ділянка є потенційно замінованою, пояснив Дмитро Кохан.
Крім того, що немає можливості засіяти поля, перераховує втрати фермер з Яремівки: під час окупації села росіяни знищили сільгосптехніку, зруйнували будівлі підприємства, вивезли паливо-мастильні матеріали. А ще повністю зруйнували дім. Чоловік каже, збитки, яких він зазнав, становлять до мільйона доларів.
“Тобі приходиться доказувати державі, щоб тебе звільнили тимчасово від податків, приходиться збирати купу довідок, бігати, бюрократичні перепони, доказувати що в тебе все зруйновано, що поля заміновані”, — каже фермер.
Кредити: банки вимагають, але платити нема чим
Крім того, за словами фермера, попри те, що землю обробляти не може, кредити повертати потрібно.
“Ми брали до війни кредити, держава нас стимулювала, банки вмовляли: беріть, купляйте техніку під 5%-7%-9% (державні програми пільгового кредитування для сільгоспвиробників — ред.). Коли почалась війна, нам до вересня дали канікули, але з вересня сказав банк: ні, давайте виплачуйте”, — розповідає аграрій з Яремівки.
Заступник голови всеукраїнської ради Дмитро Кохан переконаний: цю проблему має вирішити держава:
“У нас є багато підприємств, які мають кредити, що були отримані до війни. Ніхто, зрозуміло, не очікував, що почнеться війна. Виникає питання: підприємство зруйновано, тяжка ситуація, відновлюється, а кредити все одно треба повертати. Списувати кредити ніхто не хоче, немає такої державної позиції долучити суму коштів, які треба списати з банків, у банків будуть величезні збитки, треба їх покрити. Тоді треба покривати їх за рахунок державного бюджету. Зараз час пройшов досить значний, банки хочуть, щоб кредити поверталися. Тут немає якогось простого рішення. Тут, скоріш за все, буде необхідно прийняття якихось державних рішень, але поки складно сказати, які вони можуть бути. Це проблема, яка потребує втручання держави, на жаль, по іншому вона не вирішиться”.
