Мати втратила ногу, донька – обидві.
12-річна Яна Степаненко та її мама Наталя повертаються до України після протезування й реабілітації у США. Вони обоє втратили ноги, коли чекали на евакуаційний потяг у Краматорську. Росіяни тоді випустили ракету “Точка-У” з касетними боєприпасами по вокзалу, де були сотні людей. 14 місяців у Каліфорнії Яна й Наталя знову вчилися ходити і жити після усього, що випало на їхню долю.
Перед літаком вони зустрілися з кореспонденткою ТСН Ольгою Кошеленко.
Чоловік не дочекався дружини й доньки
Уся велика родина Степаненків – мама, її старша донька з чоловіком та онучкою і молодші близнята – повертаються до України. Нові американські друзі переконували їх залишитися там, де безпечніше, але вони обрали серцем. Рідний український Нью-Йорк зараз у сірій зоні.
“У мене там лишилася тільки тітка. В Ігоря мама з татом теж там. Ми не бачилися вже рік. І це дуже важко, правда”, – розповідає постраждала Наталія Степаненко.

Єдиний, хто не дочекався родини – чоловік Наталі. У травні він загинув, захищаючи Україну.
“Він навіть коли дізнався, що з нами трапилося, не готовий був покидати країну на кілька місяців”, – розповідає вона.
Удар по вокзалу в Краматорську
Степаненки були серед тих, хто торік у квітні чекали на евакуаційний потяг на вокзалі у Краматорську, коли росіяни вдарили по ньому ракетою. Ярослав залишився в будівлі і вцілів. Наталя з Яною вийшли на перон по чай.
“Яна стояла в черзі по чай. Я трохи відійшла – і оце якраз воно так. Я навіть не зрозуміла, що сталося. Вже потім, коли захотіла встати, глянула на свою ногу і на Яну, а там усе”, – пригадує пані Наталія.
Мати втратила ногу, донька – обидві.

Лікар потерпілих Пітер Гарш розповідає, що пам‘ятає, як вони прийшли вперше.
“Дуже худі, голови опущені, не усміхаються, на старих візках. І вони дивилися на нас, наче “хто ви, люди? Що ви збираєтеся з нами робити?”. І ми теж тоді не розуміли, що станемо їхньою родиною на все життя. Ми не прощаємося. Я їм сказав – я не плакатиму і не прощатимуся, бо це лише початок”, – пригадує він.
Пітер Гарш понад 20 років протезує військових, має власну клініку в Каліфорнії. На початку лікування він пообіцяв, що Яна з Наталею знову ходитимуть, плаватимуть, кататимуться на велосипеді і робитимуть усе, що можуть люди без протезів.
Знову вчаться ходити
“Дуже важко дуже ходити, але стараюся”, – каже Яна Степаненко.
“Не хочеться зараз сідати на коляску і кудись їхати на ній. Хочеться ходити”, – каже її мати Наталія.
І велосипеди, і самокати мама з донькою таки опанували, хоча перші спроби були не для задоволення.

“Страшнувато було. Воно ще погано згинається і боїшся втратити рівновагу. Підтримував мене мій зять. Їхав разом зі мною на велосипеді”, – каже жінка.
Зрештою, розповідає лікар Гарш, його українські пацієнтки відмовилися забирати візки до України. Їх буквально вмовили. І це, каже, свідчення того, що вони добре виконали свою роботу.
Пітер Гарш зазначає, що хоче бути учасником відновлення України.
“Я хочу в майбутньому бути з Україною аби знати, що так, була жахлива трагедія, це історія. Але буде відбудова і моя робота – робити кінцівки: ноги й руки”, – зазначив він.
Життя після протезування
Наталі та Яні, як і всім людям після протезування, потрібен пожиттєвий медичний догляд. Їхні протези сконструйовані так, щоб вони прослужили якомога довше і іх можна було регулювати в міру того, як змінюватиметься вага чи об‘єми кінцівок.
Пітер Гарш та інші американські лікарі готові брати нових пацієнтів з України. Благодійники та громада покривають лише проживання у США.
Пані посол України у США Оксана Маркарова каже, що клініки, з якими ми співпрацюємо, повністю беруть на себе медичну частину. Витрати покриваються самою клінікою.

“Це ще такий акт волонтерства з боку Пітера і його команди, тому що вони роблять це безкоштовно. Потрібні кошти на переліт і проживання”, – розповідає вона.
Після повернення Яни до України на неї чекає сюрприз. Дівчинка стала героїнею музичного відео “Пташка” співачки Олі Полякової.
Нагадаємо, російські окупанти 8 квітня 2022 року завдали ракетного удару по залізничному вокзалу в Краматорську Донецької області. Загинуло 50 людей, з них п’ятеро – діти.
Також, Оля Полякова представила кліп ‘Пташка’ з незламною героїнею яка постраждала внаслідок обстрілу Краматорська.










Залиште коментар
Розгорнути ▼