Переселенці з Донеччини на підприємстві у Києві шиють військову форму. Близько пів тисячі комплектів віддали військовим безкоштовно. Заснував цех переселенець з Добропілля Краматорського району. Там проєкт з пошиття одягу для шахтарів, та з початком повномасштабного вторгнення змінив напрям. Як шиють військовий одяг — у матеріалі Суспільного.
Підприємство з пошиття військової форми створив у жовтні 2022 року переселенець з Добропілля Ілля Єлін. За цей час майстри зшили понад дві тисячі одиниць виробів для військових. Близько п’ятисот з них віддали захисникам України безкоштовно, каже власник підприємства.
“На Донеччині у нас був проєкт по шиттю спецодягу для шахтарів. Все було майже готово для запуску. Були дилери для збуту цієї продукції. Але почалась війна. Все стало на паузу. І десь влітку 2022 року ми вирішили релокувати все до Києва. В Києві звісно вже спецодяг для шахтарів це не актуально, це не тренд. Перші п’ять штанів ми шили десь два тижні, поки дівчата зрозуміли, як це там робиться”, — каже власник підприємства Ілля Єлін.
Закрійниця Лариса Чєпкова розробляє моделі одягу для військових. Враховує, каже, найменші деталі.
“Сьогодні дуже часто військові скаржаться, що штани рвуться “по сидінню”. Вони залазять на машину, на танки, на броньовик, роблять різкий рух і швом тріскаються. Тобто все це я збираю, слухаю, враховую та розробляю модель. Потім її адаптую до наших можливостей, розробляю по деталях, роблю крій та швачки шиють”, — каже закрійниця.
Киянка Олена Борцова, що працює на підприємстві, одяг для військових почала шити пів року тому. На пошиття одного виробу, розповідає, витрачає від 6 до 10 годин.
“Тканина хороша, вона лягає дивовижно. Прострочуєш рівно, значить на рівно лягла. Більше деталей, наприклад, липучки для будь-яких наклейок, “паточки” такі, щоб підтягнути манжет. Деталей більше, ніж на звичайному одязі”, — розповідає Олена Борцова.
За словами засновника, промислові швейні машинки, на яких працюють майстрині, евакуювали з Донеччини. Частину обладнання підприємець придбав у Києві.
На підприємстві працюють п’ятеро людей. Троє з них — переселенці з Донецької області. Серед них — майстриня Оксана з Добропілля. Розповідає, за день підприємство виробляє близько двадцяти одиниць виробів для військових.
Найбільше нині, за її словами, потрібні куртки.
“У своєму виробництві використовуємо дуже якісну сировину: Туреччина, Німеччина”, — ділиться майстриня.
У планах підприємства — шити військову форму для жінок, додав Ілля.
