Щодня о 9:00 ми згадуємо про всіх загиблих внаслідок збройної агресії російської федерації та вшановуємо їхню пам’ять.
У цей день, в різні роки загинули Захисники України з Краматорська Літвіненко Сергій Віталійович (2022 рік) та Товпига Артем Володимирович (2023 рік).
Сергій Віталійович народився 26 червня 1968 року в місті Щецин (Польща) в родині військового. Згодом родина повернулася до України та оселилася в місті Краматорськ. Сергій навчався у ЗОШ № 2, а в 1983 році вступив до Костянтинівського медичного училища, де здобув фах фельдшера.
З 1987 року розпочав свою професійну діяльність на станції швидкої та невідкладної медичної допомоги у Краматорську. Працював у лікарській бригаді, часто самостійно виїжджаючи на виклики, де завдяки високому рівню професіоналізму рятував людські життя. Його праця неодноразово відзначалась подяками від пацієнтів, колег та керівництва.
Після створення Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Донецької області, Сергій долучився до формування оперативно-диспетчерського відділу. Завдяки його зусиллям, Центр став відомим по всій Україні.
Сергій Літвіненко був чесним, відповідальним, відданим своїй справі. Мав сина, цікавився музикою, комп’ютерними технологіями, був щирим вірянином і великим шанувальником природи. Був віруючою людиною. Мріяв про довге щасливе життя, планував майбутнє.
25 лютого 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України як бойовий медик. Загинув 13 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Площанка, Сватівського району на Луганщині внаслідок мінометного обстрілу.
Вічна пам’ять і Слава Герою!
Його серце билося за людей – і зупинилось, рятуючи інших.
Артем Товпига народився 16 березня 1985 року в місті Краматорську. Навчався у загальноосвітніх школах №12 та №22, а згодом здобув фах електрогазозварника в училищі №47.
У 2003 році був призваний до лав Збройних Сил України на строкову службу. Після її завершення повернувся до рідного Краматорська, де працював електрозварювальником на підприємствах КЗМК і НКМЗ, а також брав участь у будівництві «Льодової Арени».
У 2017 році вступив на військову службу за контрактом до 11-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
Артем був життєрадісною, допитливою та багатогранною особистістю. Захоплювався історією, багато читав, подорожував, брав участь в інтелектуальних іграх, перебував у товаристві філателістів. Виготовляв вироби з металу та мріяв створити власну справу в цій сфері.
Любив свою родину, рідне місто й Україну. Часто говорив: «Батьківщина — як мати, вона одна. Ти ж не покинеш свою неньку в небезпеці, хвору або стареньку».
Вважав, що найкраще жити там, де народився, – серед людей, яких знаєш з дитинства.
Загинув 13 листопада 2023 року у віці 38 років від тяжких поранень, отриманих під час виконання бойового завдання на околиці села Курдюмівка Донецької області.
Назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів і побратимів як добрий, світлий, відкритий і щирий чоловік з усмішкою на обличчі.
Вічна Слава Герою!
Розділяємо глибоку скорботу з усіма, хто втратив своїх близьких, їхні імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу!
Портал «Небесне військо Краматорська»
