Станиця Пласт Краматорськ"

Мріють зіграти футбольний матч з Жаданом: “Станиця Пласт Краматорськ” відновлює свою роботу у Львові

Осередок “Пласту” з Краматорська відновлює свою роботу у Львові. Зараз шукають нових учасників серед дітей-переселенців та планують реалізувати задуми, які не вдалось зробити через повномасштабне вторгнення РФ в Україну, зокрема, зіграти у футбол з українським письменником та лідером рок-гурту Сергієм Жаданом.

Як стати пластуном та чому це варто зробити Суспільне Донбас поговорило з одним з виховників краматорського осередку Пласту Денисом Папіним.

Денис родом з окупованої у 2014 році Горлівки, зараз він студент другого курсу філософського факультету Львівського університету імені Франка. З “Пластом” він познайомився у 2015 році у Краматорську, де опинилась його родина.

“Стати пластуном мені запропонувала мама. Коли я потрапив на перші сходини і познайомився з пластунами, мені сподобалось, і я залишився”, — згадує юнак.

Денис отримує пластове відзначення. Фото з архіву Дениса Папіна

За його словами, “Пласт” у Краматорську з’явився наприкінці 1990-х років та став осередком розвитку скаутського руху на Донеччині. Згодом пластові організації заснували у Бахмуті, Авдіївці, Слов’янську, Волновасі, Маріуполі та інших містах.

На початку 2021 року краматорська станиця налічувала близько 40 вихованців, серед яких були діти від 7 до 17 років. Вони щонеділі збирались на пластові сходини (збори пластунів – ред.), де вивчали історію, традиції та культуру України та регіону, проводили різні майстерки та долучались як волонтерів до різних культурних заходів.

У Краматорську пластуни, як і в інших регіонах України, перед Різдвом розносили Вифлеємський вогонь та робили вертеп, з яким ходили по місту збираючи кошти на волонтерство.

Вертеп пластунів у Краматорській міські раді, січень 2022 року. Фото: Facebook / Пласт Краматорськ

“Влітку ми зазвичай відвідували загальноукраїнські пластові табори, або організовували свої. Там ми вже отримували практичні навички виживання в природі: такі як вміння розвести вогнище, зав’язати міцні вузли, вміти розрізнити сліди звірів або маскуватись”, — розказує хлопець.

Як згадує Денис, на останніх сходинах перед повномасштабним вторгненням виховники готували дітей до війни.

“На останніх сходинах ми готували дітей до війни, проводили гутірки, розповідали, що робити у разі обстрілу, куди сховатись, як зібрати необхідні речі. Також ми постійно проводили заняття з домедичної допомоги. Для цього запрошували бойових медиків, військових та ДСНСників”, — згадує Денис.

Краматорські пластуни передають Віфлиємський вогонь українським військовим. Фото: Facebook / Пласт Краматорськ

Після 24 лютого 2022 року майже всі пластуни евакуювалися з Краматорська, а старші пластуни станиці пішли захищати Україну. Серед них Євген Біленко, Юрко Семенов, Максим Потапчук, Володимир Попов, Федір Рискаль.

Весь цей час пластуни проводили сходини онлайн, а раз на місяць збирались на різних пластових заходах, або самотужки організовували мандрівки у Карпатах.

Тут діти зможуть знайти собі друзів

Ідея відновити повноцінну роботу “Станиці Краматорськ” у Дениса виникла майже одразу, як він опинився у Львові. Його у цьому підтримали виховники з інших осередків “Пласту” з Донеччини та Луганщини.

“Я вважаю, що зараз головна мета роботи нашої станиці має полягати у допомозі дітям, яких Росія позбавила рідної домівки. У 2014 році я на власній шкурі відчув як це втратити друзів, частину родини та дім. У новій школі у Краматорську мені не вдавалось знайти спільну мову серед однолітків, а у “Пласті” я знайшов справжніх друзів, тут мене сприймали таким як я є і дали можливість розвиватись. І в цих дітей-переселенців, які не є в “Пласті”, у них такі самі проблеми. Тобто їм треба допомогти стати впевненими, знайти себе й соціалізуватися”, — переконаний Денис.

Відновлення повноцінної роботи є не просто символічним, вважає юнак, але і практичним: допоможе дітям зберегти свою регіональну ідентичність та, можливо, заохотить в майбутньому повернутись на малу Батьківщину.

Пластуни опановують спортивне орієнтуваання. Фото: Facebook / Пласт Краматорськ

“В першу чергу, хлопці знайдуть тут друзів, таких же, як і вони. Я вірю, що “Пласт” допоможе їм захотіти повернутись на свою малу батьківщину після перемоги та відновлювати і розвивати її”, — зазначив пластун.

За словами пластуна, зараз він вже оголосив набір дітей до свого гуртка — це хлопці віком 10-11 років, які виїхали зі сходу України. Пластові сходини будуть проводитись раз на тиждень на базі львівської школи “МрійДій”, де вже 1 грудня відбудуться батьківські збори для тих, хто зацікавився.

“На сходинах ми з дітьми будемо вчитися виживати в дикій природі — це вміння розвести вогнище, знайти питну воду та їжу, збудувати укриття та захиститись від хижих тварин. Крім того, будемо вивчати історію, культуру та традиції України, багато мандрувати, волонтерити та вчитись втілювати власні ідеї”, — каже пластун.

Також Денис зазначив, що до роботи з дітьми будуть долучатись й інші виховники з пластових осередків Краматорська та Львова: Наталя Попова, Ігор Олексюк та Павло Лобінський.

Футбольний матч з Сергієм Жаданом

За словами Дениса, серед задумів, які не вдалось реалізувати у Краматорську через повномасштабне вторгнення — це футбольний матч з українським письменником та лідером рок-гурту Сергієм Жаданом.

Сергій Жадан спілкується з пластунами з Краматорська після зустрічі на Орликіаді. Харків, грудень 2019 року. Фото: Facebook / Орликіада

“Я з Сергієм познайомився в Харкові на Всеукраїнському пластовому інтелектуальному змазі “Орликіада”. Там Сергій був одним з лекторів. Я підійшов до нього представився, розказав звідки я. І Сергій запропонував організувати футбольний матч у Краматорську. Але зробити це через різні причини так і не вийшло. Тож я сподіваюсь, що у Львові нам вдасться зіграти цей матч з Жаданом з оновленим складом Станиці Краматорськ”, — зазначив юнак.