“8.04.2022
П’ятниця. Сонце вже припікало.
Запізнювався на зустріч.
10:28
Вибух.
Спочатку здалося, що десь поряд. Дзвінок: це на вокзалі!
10:35 вже там.
Перше, що відчув – це запах заліза. Густий болісний запах крові. Вона була всюди. Те, що я бачив… нікому й ніколи…
Не зранку, а саме тоді – почався найстрашніший день в моєму житті. Найстрашніший день в житті кожного, хто був на вокзалі того дня у Краматорську.
“ZA ДЕТЕЙ»
Саме ці слова промовила росія, вбивши того дня ракетою 9 дітей. Ще 23 дитини – зазнали поранень.
Загалом цей кровавий теракт забрав життя 61 людини, понад сотню – поранено.
НЕ ПРОБАЧИМО!
Ніколи.
Вічна пам’ять тим, чиє життя вкрали того темного ранку.
Безмежна повага тим, хто кинувся на порятунок іншим – ви врятували багатьох. Ви врятували надію.
НЕ ЗАБУДЕМО!
Ніколи.” – написав Олександр Гончаренко на своїй сторінці у фейсбук
Залиште коментар
Розгорнути ▼