13 листопада мешканка Слов’янська Олександра Камишанська відзначила сторічний ювілей! – повідомляє Вадим Лях.
Її біографія увібрала у себе всю героїко-трагічну історію України 20-го та 21 століть.
Олександра Мусіївна народилася у селі Синичине під Ізюмом у великій багатодітній родині. Але брати та сестри один за одним помирали через Голодомор 1933 р. та репресії.
1937-го чотирнадцятирічна Олександра була відрахована зі школи як донька ворога народу.
На той момент від колись великої родини залишилися лише мама та брат. Він загине пізніше – у перші дні Другої світової війни.
Дівчина влаштувалася працювати у Святогірське лісництво. Коли її село опинилося під фашистською окупацією, була відправлена на примусові роботи до Німеччини. Незабаром опинилася у концтаборі.
Додому змогла повернутися лише влітку 1945 року.
1946-го розпочався другий у її житті голодомор. Від голоду померла мати, Олександра залишилася зовсім одна.
Незабаром дівчина зустріла своє кохання і вийшла заміж. Із чоловіком, Дмитром Максимовичем, вона прожила 67 років. Він помер 2014-го, не переживши окупації Слов’янська.
На початку 1950-х молоде подружжя відпрацювало три роки на Ціліні. Повернувшись до Слов’янська, збудували будинок, виростили трьох доньок. Дмитро Максимович працював на заводі, Олександра Мусіївна – кухарем у їдальні.
Зараз у неї четверо онуків та троє правнуків.
“З подарунками і квітами заїхав привітати іменинницю із Днем народження. Олександра Мусіївна погано бачить, перенесла інсульт, важко рухається. Але, як і раніше, цікавиться всім, що відбувається в країні, чудово пам’ятає її історію. Любить та співає українські пісні. Побажав іменинниці здоров’я, турботи близьких, мирного неба над головою та обов’язково дочекатися нашої Перемоги!” – наголошує міський голова Слов’янська.
