З міста Часів Яр на Донеччині триває евакуація цивільного населення. Маршрут, яким вивозять, людей стане довшим.
Про це в етері “Суспільне. Студія” розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.
“На даний момент в громаді близько 400 осіб. На жаль, цифра критично не змінюється. Евакуація, дай Боже, вона триває, але зараз будемо використовувати більш довгий шлях, аби вивезти людей. Треба буде зробити трохи більше кроків і докласти зусиль людям, які погодились і потребують евакуації”, — розповів Сергій Чаус.
Темпи евакуації знизились протягом останніх тижнів, розповів керівник МВА.
“Якщо позаминулий тиждень, початок минулого тижня ми бачили, що люди їхали, то на цьому тижні відверто мало, дуже мало. Одна людина, а то й нуль. І протягом цього тижня людей мало виїхало”.
“В місті реальне пекло”: як живуть люди у Часовому Яру
У Часовому Яру немає комунікацій та комунальних послуг, розповів Сергій Чаус.
“Світло, вода, газ — все це відсутнє вже більше двох років. Зв’язок та Інтернет на 98% відсутній. Є певні точки, де якимось дивом можна зловити GSM-сигнал і отримати мінімальний інтернет. Люди ставлять собі підсилювач, виводять антени, але відверто ця тема складна, бо може притягувати до себе увагу”.
“Виживають за рахунок гуманітарної допомоги, яку ми могли завозити із більшим зусиллям і кількості. І від військової адміністрації, і від наших друзів-волонтерів. І додамо те, що ми прикладаємо зусилля, щоб люди отримали гуманітарну допомогу і хліб й в цей час. Так, це важко. Але намагаємось допомагати людям, які залишились в громаді”, — каже очільник МВА.
Люди залишаються, бо стверджують, що їм нікуди евакуюватись.
“Якщо є певний час розумів людей, розумів їхній основний аргумент, коли вони казали: “Нам нікуди їхати. Це наш дім, це наша Батьківщина, тут наші діди лежать, родичі лежать”. То спочатку це було зрозуміло. А зараз, коли в місті реальне пекло, я не розумію, як там можна взагалі виживати. Тому для мене зараз незрозуміло, чому можна залишатись у пеклі війни”, — розповів Сергій Чаус.
